Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення пенсії за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області на рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 лютого 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області про стягнення пенсії. Позивачі зазначали, що вони є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інваліди ІІ групи, їх захворювання пов'язане з роботами з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. На підставі ст. 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір їх пенсії повинен дорівнювати 8 мінімальним пенсіям за віком. Згідно зі ст. 50 указаного Закону їм також повинна бути призначена додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком. Крім того, з 1 січня 2005 року до 1 січня 2006 року відповідно до ст. 15 Закону України "Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ і деяких інших осіб", ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" доплата їм як інвалідам ІІ групи повинна складати 350% мінімальної пенсії за віком. Оскільки зазначені виплати відповідачем не призначені та не проведені, позивачі просили стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області 90 946 грн. 71 коп. недонарахованої пенсії за період з 1 січня 2005 року до 31 серпня 2007 року на користь ОСОБА_1 та 96 296 грн. 93 коп. недонарахованої пенсії за цей же період на користь ОСОБА_2, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області надалі здійснювати перерахунок їх пенсії у разі підвищення мінімальної пенсії за віком.

Рішенням Ленінського районного суду м. Луганська від 20 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 12 лютого 2008 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Луганській області просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 17 КАС України спори фізичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності віднесено до компетенції адміністративних судів.

Судом установлено, що позивачі вимагають визнання неправомірними дій відповідача як суб'єкта владних повноважень щодо визначення розміру належної їм до виплати пенсії, спонукання до перерахунку пенсії та стягнення на їх користь сум недонарахованої пенсії.

Таким чином, у справі наявний публічно-правовий спір фізичних осіб із суб'єктами владних повноважень щодо оскарження їх бездіяльності, розгляд якого проводиться за правилами адміністративного судочинства, а тому зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі з підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 340 ЦПК України.

Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 336, ч. 1 ст. 340, п. 3 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Луганська від 20 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 12 лютого 2008 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.