Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Жайворонок Т.Є., Мазурка В.А.,

Лященко Н.П., Перепічая В.С.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства Міністерства оборони України "Південь" про зобов'язання передати новостворене нерухоме майно та визнання права власності за касаційною скаргою державного підприємства Міністерства оборони України "Південь" на рішення Овідіопольського суду Одеської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2007 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила зобов'язати державне підприємство Міністерства оборони України (далі - ДП МОУ) "Південь" передати їй новостворене нерухоме майно та визнати за нею право власності на нього.

Позивачка посилалася на те, що 19 вересня 2005 року між нею та ДП МОУ "Південь" було укладено інвестиційний договір № 33 на будівництво складсько-торговельного приміщення, відповідно до якого вона зобов'язалася надати фінансові ресурси в розмірі 60 тис. грн., а відповідач за ці кошти провести будівництво складсько-торговельного приміщення на земельній ділянці № 21 на вул. Базова в смт. Авангард Овідіопольського Одеської області, і передати їх у її користування. 12 жовтня 2006 року було укладено додаткову угоду, за якою вона зобов'язалася надати фінансові ресурси в розмірі 93 тис. грн., а ДП МОУ "Південь" за ці кошти провести будівництво складсько-торговельного приміщення зі здаванням його до експлуатації в строк до 7 листопада 2006 року з подальшою передачею у її власність. Вона виконала свої обов'язки за договором, а відповідач відмовився передати їй у власність указані приміщення.

Рішенням Овідіопольського суду Одеської області від 19 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2007 року, позов задоволено.

У касаційній скарзі державне підприємство Міністерства оборони України "Південь" просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути законним і обґрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судові рішення не відповідають цим вимогам.

Задовольняючи позовні вимоги, районний суд дійшов висновку про невиконання відповідачем умов інвестиційної угоди та додатку до неї, оскільки будівництво приміщень завершено та відповідає будівельним, протипожежним, санітарним нормам і правилам, а тому згідно з договором повинно бути передане у власність позивачки.

Проте з такими висновками погодитися не можна, оскільки їх зроблено без повного з'ясування всіх обставин, без перевірки їх доказами, у тому числі й наявними у справі.

Відповідно до ч. 2 ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2004 року № 1243 (1243-2004-п) затверджено Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, яким визначено основні вимоги та умови прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів незалежно від джерел фінансування їх будівництва. Згідно із цим Порядком для пред'явлення закінченого будівництвом об'єкта державній приймальній комісії передує утворення робочої комісії, яка тільки визначає готовність закінченого будівництвом об'єкта для пред'явлення державній приймальній комісії. Строк прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта державною приймальною комісією установлюється органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив комісію, і не повинен перевищувати 30 днів. За результатами роботи державної приймальної комісії складається акт про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта, форма якого затверджується Міністерством регіонального розвитку та будівництва. Акт державної приймальної комісії підлягає затвердженню у 15-денний строк органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування, що утворив цю комісію, та реєструється в інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, яка видала дозвіл на виконання будівельних робіт.

Зробивши передчасний висновок про завершення будівництва приміщень, суд не взяв до уваги, що в матеріалах справи відсутній акт державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію приміщень, а також те, що державна комісія Овідіопольською районною державною адміністрацією не створювалась, підприємство з вимогами про прийняття складів до експлуатації до органів влади не зверталось.

Таким чином, рішення ухвалені не на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, їх не можна визнати законними й обґрунтованими, тому судові рішення як постановлені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу державного підприємства Міністерства оборони України "Південь" задовольнити.

Рішення Овідіопольського суду Одеської області від 19 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 17 вересня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.