Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом військового прокурора Донецького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Донецького обласного військового комісаріату до комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації м. Донецька, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Ваіком", громадянина Болгарії ОСОБА_1 таОСОБА_2 про визнання недійсними витягів з реєстру права власності на нерухоме майно, про реєстрацію права власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу, за касаційною скаргою військового прокурора Донецького гарнізону на рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2008 року,

У червні 2007 року військовий прокурор Донецького гарнізону в інтересах Міністерства оборони України в особі Донецького обласного військового комісаріату звернувся до суду з позовом до ТОВ "Ваіком", громадянина Болгарії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсними витягів з реєстру права власності на нерухоме майно, про реєстрацію права власності на нерухоме майно та договору купівлі-продажу, посилаючись на те, що 15 серпня 2006 року між Міністерством оборони України в особі Департаменту будівництва та ТОВ "Ваіком" в особі директора ОСОБА_2 був укладений договір про спільну діяльність з будівництва житла. Предметом договору було будівництво комплексу житлових будинків на земельній ділянці площею 0,29 га військового містечка № 1 Донецької області. Згідно із цим договором Міністерство оборони України зобов'язалося внести свій вклад на цілі спільної діяльності у вигляді права на забудову земельної ділянки, яку оцінено у суму 750 тис. грн. 10 листопада 2006 року директор Департаменту будівництва Міністерства оборони України звернувся до ТОВ "Ваіком" з пропозицію перерахувати їх частку в будівництві житла, а він в свою чергу передає усі права на будівлі і приміщення військового містечка № 1 та правоустановчі документи на товариство.

17 листопада 2006 року ТОВ "Ваіком" перерахувало грошові кошти у сумі 750 тис. грн. на вказаний рахунок Міністерства оборони України, а 21 листопада згідно з актом приймання-передачі Міністерство оборони України передало ТОВ "Ваіком" у власність нерухоме майно, що знаходилось в оперативному управління Донецького обласного військового комісаріату, за адресою:АДРЕСА_1, а саме: будівля управління, адміністративна споруда, у тому числі овочесховище, будівля казарми, господарські споруди, будівлі мобілізаційного управління.

18 грудня 2006 року відповідно до рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька право власності на вказані вище будівлі було визнано за ТОВ "Ваіком", а 5 січня 2007 року оформлено право власності на нього. 22 січня 2007 року комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька був виданий витяг з реєстру права власності на нерухоме майно, в якому додатково були вказані сарай, овочесховище, огородження та замощення.

26 січня 2007 року ТОВ "Ваіком" відповідно до договору купівлі-продажу продало будівлі та споруди, що розташовані за адресою:АДРЕСА_1громадянину Болгарії ОСОБА_1, а 30 січня 2007 року комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації м. Донецька був виданий витяг з реєстру права власності на це нерухоме майно.

Рішенням Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі військовий прокурор Донецького гарнізону просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу військового прокурора Донецького гарнізону відхилити.

Рішення Ворошиловського районного суду м. Донецька від 17 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 11 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.