Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Тендерної палати України, голови ревізійної комісії Тендерної палати України ОСОБА_2 про захист честі, гідності, ділової репутації, спростування недостовірної інформації та відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2008 року,

У серпні 2007 року ОСОБА_1 звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 16 липня 2007 року на офіційному веб-сайті Тендерної палати України було розміщено заяву голови ревізійної комісії Тендерної палати України ОСОБА_2 щодо поширення ним, ОСОБА_1, неправдивої інформації про діяльність Тендерної палати України. Вважає, що в зазначеній заяві поширено відносно нього недостовірну, неправдиву інформацію та інформацію, яка стосується його особистого життя, а саме:

- "Надмірна увага ОСОБА_1 до сфери державних закупівель, зокрема до Тендерної палати України, пов'язана з його особистим негативним ставленням до посадових осіб Тендерної палати України. А інформація, що поширюється ОСОБА_1, носить необ'єктивний та наклепницький характер, є неправдивою, тобто не має під собою реального підґрунтя";

- "Тендерна палата України вже зверталась з позовними заявами до суду з приводу поширених ОСОБА_1 відомостей, на що були отримані рішення суду, якими зобов'язано автора спростувати розповсюджену інформацію";

- "ОСОБА_3, перебуваючи на посаді Першого заступника Голови Державного комітету України з державного матеріального резерву незаконно влаштувала ОСОБА_1 до прес-служби Державного комітету України з державного матеріального резерву";

- "Як стало відомо мені, як народному депутату, з достовірних джерел, що цивільним чоловіком ОСОБА_3 являється ОСОБА_1".

Посилаючись на викладене, позивач просив визнати вказану інформацію недостовірною, зобов'язати відповідачів спростувати її, заборонити відповідачам розповсюджувати інформацію, яка стосується його приватного життя, та стягнути з відповідачів солідарно 1 600 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2008 року, у задоволенні позову відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права й ставить питання про скасування судових рішень і ухвалення нового рішення.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив із того, що поширені відносно позивача відомості в зазначеній заяві не відповідають ознакам таких, що порочать честь, гідність, ділову репутацію позивача й завдають шкоди його інтересам, тому відсутні підстави для їх спростування та відновлення порушених прав позивача відповідно до вимог ст. 277 ЦК України.

При розгляді справи судами не були порушені норми матеріального й процесуального права, а наведені в скарзі доводи є необґрунтованими та правильність висновків суду не спростовують, тому колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України не знаходить підстав для задоволення касаційної скарги.

Керуючись ст. 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Печерського районного суду м. Києва від 13 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 23 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.