Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Лановецького районного відділу земельних ресурсів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лановецького районного відділу земельних ресурсів про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Зазначала, що вона працювала спеціалістом І категорії відділу міських земель, контрольної та організаційно-методичної роботи Лановецького районного відділу земельних ресурсів.

Наказом від 15 листопада 2006 року № 25-К її було звільнено з роботи на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України.

Посилаючись на незаконність звільнення, просила поновити її на роботі та стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Рішенням Лановецького районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено: поновлено її на посаді спеціаліста І категорії відділу міських земель, контрольної та організаційно-методичної роботи Лановецького районного відділу земельних ресурсів; стягнуто з Лановецького районного відділу земельних ресурсів на її користь 6 823 грн. 74 коп. середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Рішенням апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2007 року рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2007 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Лановецького районного відділу земельних ресурсів 34 грн. 12 коп. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Судами встановлено, що ОСОБА_1 проходила державну службу, працюючи на посаді спеціаліста І категорії відділу міських земель, контрольної та організаційно-методичної роботи Лановецького районного відділу земельних ресурсів.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

Згідно з п. 15 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, дипломатична служба, інша державна служба, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування. Кодекс адміністративного судочинства України (2747-15) набрав чинності 1 вересня 2005 року, а справа судами була розглянута в 2007 році.

Ураховуючи наведене, зазначена справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.

Суд при вирішенні справи та апеляційний суд при перегляді рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку на зазначене уваги не звернули та розглянули справу в порядку, визначеному цивільним процесуальним законодавством.

За таких обставин ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з підстав, передбачених ст. 338 ЦПК України, із закриттям провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Лановецького районного суду Тернопільської області від 16 серпня 2007 року та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 22 листопада 2007 року скасувати, провадження у справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.