Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Київської області від 11 березня 2008 року,

У червні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2. про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Позивач зазначав, що він є власником частки будинку АДРЕСА_1, інша частина якого належить відповідачу. 2 червня 2005 року він отримав державний акт на право власності на земельну ділянку площею 0,0596 га за вказаною адресою у межах згідно з планом для обслуговування будинку, господарських будівель і споруд, усі межі земельної ділянки були узгоджені із суміжними землекористувачами. 26 січня 2007 року ОСОБА_2. викопав металеві стовпчики, які були встановлені ним для будівництва паркану, щоб відгородити свою частину земельної ділянки, а саме - 1 метр від стіни частини будинку. Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, ОСОБА_1. просив суд зобов'язати ОСОБА_2. поставити металеві стовпчики у кількості 9 штук на один метр від стін його будинку та не чинити перешкод у користуванні земельною ділянкою.

Рішенням Ірпінського міського суду від 5 грудня 2007 року позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_2. не чинити перешкод ОСОБА_1 у користуванні його земельною ділянкою, що по вул.АДРЕСА_1, зобов'язано ОСОБА_2. встановити металеві стовпчики в кількості 9 штук на 1 метр від частини будинку АДРЕСА_1за зазначеною адресою навпроти приміщень цього будинку: 2-2, 2-3, 2-4 - через кожні три метри.

Рішенням апеляційного суду Київської області від 11 березня 2008 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до п. 3 ст. 316 ЦПК України апеляційний суд у рішенні, серед іншого, повинен зазначити мотиви скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, встановлені судом першої інстанції та не оспорені обставини, а також обставини, встановлені апеляційним судом, і визначені відповідно до них правовідносини.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив із установленого ним факту, що межа між земельними ділянками сторін проходить на відстані 1 метра від стін будинку вздовж приміщень: 2-2, 2-3, 2-4, які належать позивачу, а тому, викопавши вкопані ОСОБА_1 на цій межі стовпчики для встановлення паркану, ОСОБА_2. порушив право позивача на користування його земельною ділянкою.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову в позові, апеляційний суд зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростував та виходив із недоведеності позивачем своїх вимог, не обґрунтувавши, на підставі яких доказів у справі він дійшов такого висновку.

Таким чином, апеляційним судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до вимог ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухваленого ним рішення та передачі справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 336, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Київської області від 11 березня 2008 року скасувати, передати справу на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.