Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Український Страховий Альянс" про стягнення матеріальної та моральної шкоди, у зв'язку з невиконанням зобов'язань по договору страхування,

У серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 28 грудня 2005 року він уклав з відповідачем договір добровільного страхування наземного транспорту. Відповідно до цього договору позивач застрахував автомобіль марки "KIA CERATO", державний номер НОМЕР_1, 2005 року випуску, вартістю 83 900 грн. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 11 березня 2006 року, автомобіль ОСОБА_1 одержав механічні пошкодження. Згідно оцінки автотехнічної експертизи від 5 квітня 2006 року матеріальна шкода становить 57 051 грн. 12 коп. Однак страхове відшкодування у розмірі 46 155 грн. 60 коп. виплачено лише 23 червня 2006 року, тобто з порушенням строків виплати, та з відрахуванням суми, яка необхідна для сплати податку на додану вартість. Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позов та стягнути з відповідача 10 895 грн. 52 коп. недоплаченого страхового відшкодування, 3 448 грн. 03 коп. пені за кожен день затримки сплати страхового відшкодування, 595 грн. 31 коп. збитків у вигляді сплати відсотків за користування кредиту, 2 368 грн. за користування юридичними послугами та 5 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 січня 2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ЗАТ "СК "Український Страховий Альянс" на користь ОСОБА_1 10 643 грн. 02 коп. недоплаченої суми страхового відшкодування, 2 368 грн. витрат на отримання юридичних послуг, а також витрати за інформаційно-технічні послуги в сумі 30 грн. та сплачений судовий збір в сумі 142 грн. 82 коп. В іншій частині позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області від 10 квітня 2007 року рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 січня 2007 року скасовано в частині стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування та відшкодування судових витрат. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про стягнення з ЗАТ "СК "Український Страховий Альянс" недоплаченої суми страхового відшкодування у розмірі 10 643 грн. 02 коп. за безпідставністю. В решті рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 січня 2007 року залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити без зміни рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог в частині стягнення недоплаченої суми страхового відшкодування суд апеляційної інстанції виходив із того, що ЗАТ "СК"Українській Страховий Альянс" обґрунтовано вирахував із суми, яка підлягала сплаті, суму, яка необхідна для сплати податку на додану вартість, оскільки при настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки. ОСОБА_1, згідно поданих документів, не поніс витрат на сплату із суми страхового відшкодування податку на додану вартість.

Проте з такими висновками суду погодитися не можливо.

До обов'язків страховика, як це передбачено пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України "Про страхування", належить здійснення страхової виплати у разі настання страхового випадку.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" передбачено, що страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Встановлено, що 27 грудня 2005 року між ОСОБА_1 та ЗАТ "СК"Українській Страховий Альянс" укладено договір добровільного страхування наземного транспорту. Відповідно до умов цього договору страхувальник ОСОБА_1 взяв на себе зобов'язання сплатити страховику ЗАТ "СК"Українській Страховий Альянс" страхову премію у розмірах та в строки, що визначені умовами договору, а страховик взяв на себе зобов'язання при настанні страхового випадку сплатити страхове відшкодування страхувальнику у порядку та умовах, передбачених договором.

При настанні страхового випадку відшкодуванню підлягають тільки прямі збитки. Страховик не відшкодовує: упущену вигоду, витрати на оренду чи наймання іншого автотранспортного засобу, моральні збитки тощо (пункт 8.1 Договору).

Отже, при настанні страхового випадку страховик виплачує страхове відшкодування відповідно до норм Закону України "Про страхування" (85/96-ВР) та договору добровільного страхування наземного транспорту, який укладений між страховиком та страхувальником.

Відповідно до підпункту 3.2.3 пункту 3.2 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" операції з надання послуг із страхування або перестрахування, передбачених Законом України "Про страхування" (85/96-ВР) , не є об'єктом оподаткування.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про стягнення із ЗАТ "СК"Українській Страховий Альянс" недоплаченого страхового відшкодування, а саме суми, яка необхідна для сплати податку на додану вартість, ґрунтується на вимогах закону.

Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки страховик, у разі настання страхового випадку, сплачує страхові виплати, розмір яких визначається у встановленому порядку, то страхувальнику необхідно сплатити страхове відшкодування в межах страхової суми з вирахуванням франшизи.

Згідно зі статтею 339 ЦПК України суд касаційної інстанції, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно з законом, скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись статтями 336, 339, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 10 квітня 2007 року скасувати, залишивши в силі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука від 26 січня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.