Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Ланнівський цукровий завод" про витребування майна з чужого володіння, за касаційною скаргою ВАТ "Ланнівський цукровий завод" на рішення Карлівського районного суду від 9 червня 2008 року та ухвалу колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2008 року,

У квітні 2008 року ОСОБА_1. звернувся в порядку ст. 48 Закону України "Про власність" і ст.ст. 316- 319, 321, 328, 334, 386, 387 ЦК України до суду з указаним позовом. В обгрунтування своїх вимог зазначав, що згідно з договором поставки № 1 від 7 квітня 2008 року придбав у ТОВ "Лан" цукор-пісок у кількості 412 метричних тонн. Відповідно до умов договору місцем поставки цукру є склад ВАТ "Ланнівський цукровий завод". Після укладення договору поставки та отримання від постачальника всіх необхідних документів (актів, довідок, довіреності, копій документів) 15 квітня 2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою щодо відпуску (відвантаження) йому цукру, однак останній без жодного пояснення йому відмовив.

Рішенням Карлівського районного суду від 9 червня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області від 29 липня 2008 року, позов задоволено. Постановлено витребувати з володіння ВАТ "Ланнівський цукровий завод" на користь ОСОБА_1. цукор-пісок у кількості 412 метричних тонн, який знаходиться на складах готової продукції товариства; зобов'язати ВАТ "Ланнівський цукровий завод" передати ОСОБА_1цукор-пісок у зазначеній кількості та не чинити перешкод позивачу у вивезенні належного йому майна. Стягнуто з відповідача на користь позивача 47 гривень 50 копійок судових витрат.

ВАТ "Ланнівський цукровий завод" звернулося до Верховного Суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати постановлені судові рішення й відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, зокрема: ст.ст. 316, 317, 321, 509, 511, 594, 628, 629, 664, 665, 712 ЦК України і ст.ст. 80, 82, 119, 121, 122, 207 ЦПК України, а також неповне з'ясування судом і недоведеність обставин, що мають значення для справи, і невідповідність висновків суду обставинам справи.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з правилами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє законність і обґрунтованість постановлених судових рішень в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції, та доводів касаційної скарги.

Оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судом допущено порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст.ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Ланнівський цукровий завод" відхилити, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.