Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Прокопчука Ю.В.,

Пшонки М.П.,-

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Ленінської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська, комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Ленінського району, комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 34, ОСОБА_2 третя особа - орган опіки і піклування Ленінської районної у м. Дніпропетровську ради, про визнання права на користування квартирою, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року,

У квітні 2003 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом про визнання за нею права на користування квартирою АДРЕСА_1, зобов'язання відповідачів укласти з нею договір найму і вселення її в цю квартиру.

Позивачка посилалася на те, що її батько, ОСОБА_3. був зареєстрований і проживав у квартирі АДРЕСА_1. Вона проживала разом із матір'ю в квартирі АДРЕСА_1, а в серпні 2002 року перейшла проживати до батька. У жовтні 2002 року батько власноруч написав заяву на її прописку та заповнив форму № 15. Проте начальником комунального житлово-експлуатаційного підприємства № 34 йому було відмовлено у прийнятті документів для реєстрації. ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_3. помер. Після смерті батька вона не може вселитися у вказану квартиру, оскільки в ній мешкає ОСОБА_2 з донькою.

У процесі розгляду справи ОСОБА_1 доповнила свої позовні вимоги, просила виселити ОСОБА_2 та членів її родини із спірної квартири, посилаючись на те, що остання в ній мешкає не на законних підставах.

Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року, позов ОСОБА_1. задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Згідно ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 332 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 18 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 3 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.