Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянувши скаргу ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 червня 2004 року, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2004 року та ухвали апеляційного суду Рівненської області ввід 21 січня 2008 року, в порядку касаційного провадження, в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, вжиття заходів по недопущенню стоку дощових вод, переобладнання стіни будинку в протипожежну, усунення перешкод в реконструкції та проведення добудови до будинку, визнання проекту добудови будинку АДРЕСА_1 недійсним, знесення самочинно зведеної прибудови, заборону проведення будівельних робіт ближче 1 м. від межі, знесення двоповерхової споруди із фундаментом, встановлення земельного сервітуту для підвезення будівельних матеріалів, визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю і відшкодування моральної шкоди та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в будівництві будинку, встановлення сервітуту на час облаштування риштувань для оштукатурення стіни будинку, влаштування відмостки по всій довжині будинку, зобов'язання не складувати під стіною будинку будівельних матеріалів, визнання недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, визнання недійсним проекту реконструкції та добудови будинку №9 по вул. Кондукторській та заборону проведення будівельних робіт по цьому проекту,

У листопаді 2000 року ОСОБА_1 звернулася у суд із зазначеним позовом.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 1 червня 2004 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Зобов'язано ОСОБА_2 вжити заходів по недопущенню стоку дощових вод з його будинку на земельну ділянку ОСОБА_1, переобладнати стіну будинку, що межує з ділянкою ОСОБА_1 в протипожежну, замурувавши віконний отвір. В задоволенні решти вимог відмовлено.

Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.

Визнано проект забудови житлового будинку ОСОБА_1 недійсним із забороною проведення будівництва будинку по цьому проекту, встановлено земельний сервітут, відповідно до якого зобов'язано ОСОБА_1 надати ОСОБА_2 у тимчасове користування на 6 місяців суміжну ділянку для встановлення риштувань, необхідних для проведення штукатурних робіт, не чинити перешкод у влаштуванні відмостки біля будинку ОСОБА_2 шириною 1 м. і довжиною 23,5 м. вздовж і впритул до будинку, зобов'язано його також не складувати під стіною будинку АДРЕСА_1 та на відмостці будівельні матеріали та інше майно.

У визнанні частково недійсним Державного акта на право приватної власності на землю, виданого ОСОБА_1щодо частини земельної ділянки довжиною 23 м. і шириною 1 м., що прилягає до будинку ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2004 року рішення суду першої інстанції змінено.

Зобов'язано ОСОБА_2 переобладнати стіну, що межує з земельною ділянкою ОСОБА_1 у протипожежну, замурувати всі наявні віконні отвори та змінити конструкцію даху над цією стіною для усунення перетинання ним межі земельної ділянки ОСОБА_1, влаштувати відведення атмосферних опадів з даху будинку на свою присадибну ділянку.

Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити ОСОБА_2 перешкод у встановленні тимчасово строком на 6 місяців риштування для мурування та штукатурення стіни його будинку по довжині 8,1 м.

Рішення суду першої інстанції в частині надання права ОСОБА_2 влаштувати відмостку шириною 1 м. вздовж і впритул будинку за рахунок частини земельної ділянки ОСОБА_1 скасовано і в задоволенні цієї вимоги ОСОБА_2 відмовлено.

В решті рішення суду першої інстанції залишено без зміни.

Ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 21 січня 2008 року, в порядку касаційного провадження, рішення Івано-Франківського міського суду від 1 червня 2004 року в частині задоволення вимог ОСОБА_2 про визнання проекту забудови ОСОБА_1 недійсним та про відмову в задоволенні вимог ОСОБА_1 про знесення самовільно зведеної ОСОБА_2 одноповерхової прибудови і рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2004 року про залишення рішення в цій частині без змін скасовано, а справу направлено в цій частині на новий розгляд до Івано-Франківського міського суду.

ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду України зі скаргою про оскарження постановлених судових рішень у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на підстави передбачені ст. 354 ЦПК України.

Колегія суддів вважає, що у допуску скарги до провадження у зв'язку з винятковими обставинами слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку із винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того ж самого положення закону; визнання судового рішення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, таким, що порушує міжнародні зобов'язання України.

Доводи скарги ОСОБА_1 не дають підстав для висновку про наявність неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того ж самого положення закону.

Керуючись ст. 356 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

У допуску скарги ОСОБА_1 про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 1 червня 2004 року, рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 20 грудня 2004 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області ввід 21 січня 2008 року в порядку касаційного провадження та у витребуванні справи відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.