Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Калашнікової О. В., Мороз Л. Л.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС в особі в. о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлака Олександра В’ячеславовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про порушення митних правил, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року,

У травні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом до Волинської митниці ДФС в особі в. о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлака Олександра В’ячеславовича, в якому просить скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0483/20505/2016 від 06 квітня 2016 року та закрити справу.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами проведення митного контролю 06 квітня 2016 року посадовою особою Волинської митниці ДФС прийнято постанову, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 гривень.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають фактичним обставинам, які встановлені в оскаржуваній постанові про притягнення до адміністративної відповідальності, позивач звернулась до суду з метою захисту своїх прав та інтересів.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року позовні вимоги задоволено.

Скасовано постанову у справі про порушення митних правил № 0483/20505/2016 від 06 квітня 2016 року, прийняту в. о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлака Олександром В’ячеславовичем, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.

Провадження у справі закрито.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року скасовано, та прийнято нову постанову, якою у задоволенні позову відмовлено.

У своїй касаційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати його рішення та залишити в силі постанову суду першої інстанції.

Водночас, представник Волинської митниці ДФС у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення - без змін.

Касаційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 08 грудня 2015 року позивачем через митний пост "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС ввезено на митну територію України автомобіль "Volvo V50", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, який зареєстрований у Чеській Республіці та перебуває у митному режимі "транзит".

Під час проведення перевірки інформації в програмно-інформаційному комплексі "Облік транспортних засобів в пунктах пропуску для автомобільного сполучення" ЄАІС ДФС відповідачем встановлено, що станом на 29 лютого 2016 року ОСОБА_1 не вивезла вищевказаний автомобіль за митний кордон України, незважаючи на те, що термін вивезення даного транспортного засобу з митної території України закінчився 18 грудня 2015 року.

Так, 29 лютого 2016 року за виявленим фактом посадовою особою Волинської митниці ДФС складено протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 470 Митного кодексу України, на підставі якого 06 квітня 2016 року прийнято оскаржувану постанову.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем недоведено факт підтвердження того, що ОСОБА_1 належним чином та своєчасно повідомлена про дату і час розгляду справи про порушення митних правил.

Житомирський апеляційний адміністративний суд, скасовуючи постанову суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, прийшов до висновку щодо правомірності рішення суб'єкта владних повноважень, оскільки доводи позивача є необґрунтованими у зв'язку з наявністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій, виходячи з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

За приписами частини першої статті 318 Митного кодексу України (далі - МК України (4495-17) ) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України.

Пунктом першим статті 320 МК України встановлено, що форми та обсяги контролю, достатнього для забезпечення додержання законодавства з питань державної митної справи та міжнародних договорів України при митному оформленні, обираються митницями (митними постами) на підставі результатів застосування системи управління ризиками. Не допускаються визначення форм та обсягів митного контролю іншими органами державної влади, а також участь їх посадових осіб у здійсненні митного контролю.

Загальні положення щодо митних режимів містяться у МК України (4495-17) , відповідно до частин першої та другої статті 71 якого вказано, що декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом. Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 08 грудня 2015 року у митному режимі "транзит" в зону митного контролю митного посту "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС ОСОБА_1 ввезено на митну територію України автомобіль "Volvo V50", реєстраційний номер НОМЕР_2, кузов № НОМЕР_1, який зареєстрований у Чеській Республіці.

Визначення митного режиму "транзит" міститься у статті 90 МК України та означає митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з частиною першою статті 73 МК України умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Частиною четвертою статті 92 МК України встановлено, що для поміщення товарів та/або транспортних засобів комерційного призначення у митний режим транзиту особа, на яку покладається дотримання вимог митного режиму, повинна:

1) подати органу доходів і зборів митну декларацію (документ, який відповідно до статті 94 цього Кодексу використовується замість митної декларації), товарно-транспортний документ на перевезення та рахунок-фактуру (інвойс) або інший документ, який визначає вартість товару;

2) у випадках, визначених законодавством, надати органу доходів і зборів дозвільний документ на транзит через митну територію України, який видається відповідними уповноваженими органами;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, забезпечити виконання зобов'язання із сплати митних платежів відповідно до розділу X цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що 13 грудня 2015 року, тобто на 6-й день після ввезення належного позивачу транспортного засобу "Volvo V50", реєстраційний номер НОМЕР_2, ОСОБА_1 скоєно дорожньо-транспортну пригоду по вулиці Проектовій у місті Костопіль Рівненської області, внаслідок чого автомобіль зазнав значних механічних пошкоджень передньої частини кузова, зокрема, переднього бамперу, капоту, передніх крил, фар, лобового скла, радіатору, передніх колісних дисків та шин, що підтверджується відповідною довідкою, виданою начальником сектору Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції М. П. Глущик.

Так, по вищевказаному факту 13 грудня 2015 року Костопільським ВП ГУНП в Рівненській області відкрито кримінальне провадження № 12015180150000756 за частиною першою статті 286 Кримінального кодексу України та, за результатами дослідження матеріалів досудового розслідування, кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.

Постановою Костопільського районного суду Рівненської області від 26 січня 2016 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. та стягнуто судовий збір у сумі 275,60 гривень.

Статтею 95 МК України встановлені строки транзитних перевезень для автомобільного транспорту - 10 діб, а у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб.

З матеріалів справи вбачається, що на адресу позивача направлено лист-повідомлення № 03-70-62/40-198 від 04 лютого 2016 року щодо явки о 10:00 год. 29 лютого 2016 року у відділ митного оформлення № 1 митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС для запровадження протоколу про порушення митних правил, який позивачем отримано 11 лютого 2016 року, що підтверджується її підписом в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.

Так, 29 лютого 2016 року у відсутності ОСОБА_1 відповідачем складено протокол про порушення митних правил № 483/20505/2016, в якому вказано про призначення розгляду справи на 06 квітня 2016 року.

Однак, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази направлення та вручення позивачу вищевказаного протоколу про порушення митних правил.

Разом з цим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України зауважує, що внаслідок неприбуття 29 лютого 2016 року у відділ митного оформлення № 1 митного поста "Володимир-Волинський" Волинської митниці ДФС для запровадження протоколу про порушення митних правил, 02 березня 2016 року ОСОБА_1 подано заяву про продовження терміну транзиту на час ремонту автомобіля, до якої додано довідку зі станції технічного обслуговування № 23975 від 25 січня 2016 року.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з твердженням щодо несвоєчасного повідомлення позивачем Волинську митницю ДФС про неможливість виконання зобов'язання про транзит транспортного засобу у зв'язку з ремонтом, однак, у відповіді на вищевказану заяву суб'єктом владних повноважень № 1732/24/17-70-24 від 30 березня 2016 року також непроінформовано позивача про призначення розгляду справи на 06 квітня 2016 року.

Загальні положення щодо порушень митних правил та відповідальності за них містяться у розділі XVIII Митного кодексу України (4495-17) .

Зокрема, у частині першій статті 458 МК України вказано, що порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їх органам доходів і зборів для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів цим Кодексом чи іншими законами України, і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

За правилами статті 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, вчинення порушення митних правил, а саме перевищення встановленого строку доставки транспортних засобів, що перебувають під контролем, до органу доходів і зборів внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, не тягне за собою адміністративної відповідальності.

Матеріалами справи підтверджуються обставини щодо скоєння позивачем дорожньо-транспортної пригоди по вулиці Проектовій в місті Костопіль Рівненської області, в результаті чого пошкоджено зовнішню стіну кафе "Діско" та два припаркованих біля кафе автомобілів. Разом з цим, транспортний засіб, який перебуває під контролем органу доходів і зборів зазнав значних механічних пошкоджень, у зв'язку з чим позивачем порушено з об'єктивних причин вимоги статті 95 МК України.

Беручи до уваги доводи позивача, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що під час прийняття оскаржуваної постанови відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, упереджено, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення, чим порушено законні інтереси позивача, а відтак, постанова у справі про порушення митних правил № 0483/20505/2016 від 06 квітня 2016 року підлягає скасуванню.

Стосовно позовної вимоги про закриття провадження у справі про порушення митних правил колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначає, що адміністративні суди не наділені такими повноваженнями, а відтак адміністративний позов в цій частині не підлягає задоволенню.

Статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України надано право суду касаційної інстанції скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

З урахуванням того, що фактичні обставини справи судами першої та апеляційної інстанцій встановлено повно, але неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, відповідно до повноважень, наданих статтею 229 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає необхідним їх судові рішення скасувати та задовольнити частково позовні вимоги.

Керуючись статтями 167, 222, 223, 229, 232, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 19 грудня 2016 року та постанову Костопільського районного суду Рівненської області від 26 вересня 2016 року у цій справі скасувати.

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Волинської митниці ДФС в особі в. о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлака Олександра В’ячеславовича про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити частково.

Скасувати постанову у справі про порушення митних правил № 0483/20505/2016 від 06 квітня 2016 року, прийняту в. о. начальника Волинської митниці ДФС Шавлак Олександром В’ячеславовичем, якою визнано ОСОБА_1 винною у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 Митного кодексу України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень.

В решті позову - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.