Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37 ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (далі - відділення Фонду) про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат,

У 2007 році позивачі, звернувшись до суду з указаними позовами, зазначали, що у зв'язку з встановленням стійкої втрати професійної працездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві їм відділенням Фонду проводяться щомісячні виплати страхового відшкодування.

Вважали, що в результаті неправильного застосування відповідачем чинного законодавства України щодо перерахування щомісячних страхових виплат у разі зростання в попередньому календарному році середньої заробітної плати в галузях національної економіки України та застосування меншого коефіцієнта зростання середньої заробітної плати, ніж за даними Державного комітету статистики України, їм були недонараховані щомісячні страхові виплати.

Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 вересня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2007 року, у задоволенні позовів відмовлено.

У касаційному порядку оскаржили вказані судові рішення ОСОБА_28, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_26 та ОСОБА_15

Ухвалою Верховного Суду України від 29 січня 2008 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

Окремо оскаржили зазначені рішення ОСОБА_25, ОСОБА_1, ОСОБА_38, ОСОБА_43, ОСОБА_40, ОСОБА_30, ОСОБА_37, ОСОБА_36, ОСОБА_34, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_35 та ОСОБА_31

Ухвалою Верховного Суду України від 15 лютого 2008 року у відкритті касаційного провадження відмовлено.

ОСОБА_1 та ОСОБА_15 звернулися до Верховного Суду України зі скаргами про перегляд ухвал Верховного Суду України від 29 січня 2008 року та від 15 лютого 2008 року у зв'язку з винятковими обставинами, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону, зокрема на ухвалу Верховного Суду України від 16 травня 2007 року за аналогічним позовом ОСОБА_44

Скарги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України від 23 вересня 1999 року № 1105-ХІV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон) страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 29 Закону перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з пп. 4.4.2 - 4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України і затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України № 7 (v0007583-02) від 31 січня 2002 року, (чинного на час виникнення спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 Закону - у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня відповідного року для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься й у новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4, 3.8.2 якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

З матеріалів справи вбачається, що відділенням Фонду проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачам відповідно до постанов правління Фонду: № 15 від 14 березня 2002 року (на коефіцієнт 1,193), № 3 від 4 березня 2003 року (на коефіцієнт 1,182), № 5 від 24 лютого 2004 року (на коефіцієнт 1,152), № 3 від 28 лютого 2005 року (на коефіцієнт 1,238) та № 3 від 6 березня 2006 року (на коефіцієнт 1,203), № 9 від 28 лютого 2007 року (на коефіцієнт 1,183), у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене відділенням Фонду перерахування належних ОСОБА_1 та ОСОБА_15 щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений відповідно до вимог ч. 2 ст. 29 Закону.

З урахуванням наведеного ухвали Верховного Суду України від 29 січня 2008 року та від 15 лютого 2008 року є законними та обґрунтованими, підстав для їх скасування за винятковими обставинами немає.

Керуючись ст.ст. 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скарги ОСОБА_15 та ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 18 вересня 2007 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 6 грудня 2007 року, ухвали Верховного Суду України від 29 січня 2008 року та від 15 лютого 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.