Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про вселення та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу,

У червні 2006 року ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що у грудні 1982 року він отримав ордер на квартиру АДРЕСА_1. У цій квартирі він прописався сам та прописав свою доньку ОСОБА_4 її чоловіка ОСОБА_2 та онука ОСОБА_3 Однак у квартирі позивач не проживав, у зв'язку з тим, що на той час він не потребував житлової площі, оскільки мешкав у своєї дружини. Однак у 2005 році ОСОБА_1 вирішив вселитися у спірну квартиру, однак відповідачі не впускають його чим перешкоджають його праву на користування житлом. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив задовольнити його позовні вимоги та вселити у спірну квартиру.

ОСОБА_3 звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням. Свої вимоги обґрунтовував тим, що ОСОБА_1 у спірній квартирі не мешкав з початку її отримання. Весь цей час він проживав в іншій квартирі разом зі своєю дружиною. Сумісне проживання у спірному житлі сторонами не можливе через конфліктні стосунки.

Рішенням Артемівського районного суду м. Луганська від 31 січня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. Вселено ОСОБА_1 у квартиру АДРЕСА_1. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 16 травня 2007 року рішення Артемівського районного суду м. Луганська від 31 січня 2007 року скасовано. Позов ОСОБА_3, ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання особи такою, що втратила право на житлову площу задоволено. Визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на жилу площу за адресою:АДРЕСА_1. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Нормами статті 71 ЖК України передбачено, що у разі тимчасової відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

Визнаючи ОСОБА_1 таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 суд апеляційної інстанції обґрунтовано виходив з того, що останній без поважних причин у спірній квартирі не мешкає з 1987 року. Постійне його місце проживання було разом з дружиною спочатку у квартирі АДРЕСА_2, а потім у приватному будинку АДРЕСА_3

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись статтями 335- 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Луганської області від 16 травня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.