Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу; за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, про визнання договорів позики безгрошовими,

У грудні 2006 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 28 листопада 2005 року позичив ОСОБА_2, який працював у ньому реалізатором, 1 360 доларів США, що еквівалентно 6 854 грн. У подальшому 28 лютого 2006 року знову позичив ОСОБА_2 700 доларів США, що еквівалентно 3 528 грн.

На підтвердження позики ОСОБА_2 були складені розписки й зазначено про повернення боргу до 1 грудня 2006 року. За обома розписками гарантом виступив його батько ОСОБА_3

Однак борг ОСОБА_2 не повернув, що й змусило його (ОСОБА_1) звернутися до суду за захистом своїх прав.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 подали до суду зустрічну позовну заяву, зазначаючи, що договори позики фактично не укладалися та грошей вони не отримували, а розписки написані під впливом погроз й примусу з боку ОСОБА_1

Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 березня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 28 травня 2008 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволено. Визнано договори позики від 29 листопада 2005 року та від 28 лютого 2006 року недійсними.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить зазначені судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.

Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 31 березня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 28 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.