Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Суха Балка", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області (далі - Відділення) про стягнення недоплачених страхових сум та зобов'язання видачі довідки, за касаційною скаргою Відділення на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2008 року,

У червні 2006 року ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, звернувся в суд із вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідач з 1 липня 1994 року при вирішенні питання про виплату призначених з 14 липня 1993 р. страхових виплат, які йому сплачуються у зв'язку з ушкодженням здоров'я на виробництві та втратою 20% професійної працездатності, неправильно застосовував коефіцієнти підвищення тарифних ставок та посадових окладів по підприємству, унаслідок чого утворилася заборгованість. Просив стягнути з відповідача 5112,92 грн. заборгованості за період з 1 липня 1994 р. по 1 квітня 2001 року, компенсацію втрати у зв'язку з цим частини шкоди в розмірі 5322,18 грн., зобов'язати товариство видати йому довідку про розмір відшкодування шкоди станом на 1 квітня 2001 р., вказавши щомісячну суму відшкодування шкоди в розмірі 157,38 грн. Також просив про поновлення позовної давності, оскільки про порушене право йому стало відомо лише у 2006 році.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено. На його користь з ВАТ "Суха Балка" стягнуто одноразово заборгованість з відшкодування шкоди в розмірі 6792,91 грн., компенсацію за несвоєчасну виплату цієї заборгованості в розмірі 5322,18 грн. Зобов'язано ВАТ "Суха Балка" надати Відділенню довідку-розрахунок суми відшкодування шкоди позивачу за станом на 1 квітня 2001 р., що становитиме 157,38 грн., а також розподілено судові витрати.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2008 року апеляційна скарга відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилена, а скарга ТОВ "Суха Балка" задоволена частково. Рішення суду першої інстанції в частині стягнення шкоди з цього товариства скасовано та в задоволенні позову відмовлено. В частині зобов'язання товариства видати Відділенню довідку-розрахунок рішення суду залишено без змін.

У поданій касаційній скарзі Відділення просить скасувати ухвалені у справі судові рішення та направити справу на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

У відповідності до ст. 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням вимог матеріального і процесуального права.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції, виходив із того, що позивач не пропустив строк звернення до суду, ТОВ "Суха Балка" було невірно застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку позивачу розміру відшкодування втраченого заробітку, внаслідок чого утворилася заборгованість за вказаними виплатами. Крім того, у зв'язку з невиплатою вказаної заборгованості товариство повинно виплатити позивачу й компенсацію втрати ним доходів в частині недоотриманих щомясічних платежів. Визначивши розрахунок сум відшкодування шкоди позивачу станом на 1.04.2001 р., суд зобов'язав товариство видати Відділенню відповідну довідку.

Апеляційний суд, ухвалюючи власне рішення та відмовляючи позивачу в частині відшкодування заборгованості по виплатам за втрачений заробіток та компенсації, виходив з того, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ТОВ "Суха Балка" невірно застосовано коефіцієнти підвищення тарифних ставок і посадових окладів при перерахунку позивачу розміру відшкодування втраченого заробітку, але позивач, звернувшись до суду у червні 2006 р., пропустив строк звернення до суду з вимогою про відшкодування шкоди за період з 1.07.1994 р. по 1.04.2001 р.

Зазначені висновки суду відповідають обставинам справи, а також узгоджуються з нормами матеріального права.

Посилання касаційної скарги на неврахування судами положень ст. 28 Правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним трудових обов'язків від 23 червня 1993 р. № 472 (472-93-п) , згідно з яким перерахований або нарахований розмір втраченого заробітку у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути більшим від середньомісячного заробітку відповідного працівника (після підвищення тарифних ставок) за умови роботи протягом повного календарного місяця або у перерахунку на повний календарний місяць роботи, безпідставні.

Суди вірно застосували зазначений вище п. 28 Правил у редакції, що діяв на час виникнення спірних правовідносин. Так, розраховуючи розмір сум відшкодування шкоди позивачу в період до 24.10.1997 р., суди застосовували даний пункт Правил в редакції постанови Кабінету Міністрів № 492 від 18 липня 1994 р. (492-94-п) , згідно з яким при підвищенні тарифних ставок і посадових окладів перерахунок відшкодування шкоди проводиться незалежно від середньомісячного заробітку відповідного працівника. Після цієї дати суди застосовували даний пункт Правил в редакції відповідної постанови Кабінету Міністрів № 1100 від 3.10.1997 р. (1100-97-п) , за яким враховувався середньомісячний заробіток відповідного працівника.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 12 вересня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 29 січня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.