Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 вересня 2007 року,

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що до 30 січня 2006 року перебувала з ОСОБА_2 у шлюбі, від якого мають двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_3, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

Ураховуючи, що відповідач не бере належної участі в матеріальному забезпеченні дітей, просила стягнути з ОСОБА_2 відповідача аліменти в твердій грошовій сумі по 250 грн. на кожну дитину.

У процесі розгляду справи позивачка уточнила вимоги та просила стягнути з відповідача аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку.

Рішенням Берегівського районного суду Закарпатської області від 6 квітня 2007 року позов задоволено: ухвалено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання двох дітей у розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на кожну дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 березня 2007 року та до досягнення повноліття дітьми, та судові витрати, а також стягнути на користь держави державне мито.

Рішенням Апеляційного суду Закарпатської області від 27 вересня 2007 року зазначене рішення суду першої інстанції змінено: зменшено розмір аліментів до частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, відмовлено в задоволенні вимог про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_5, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1.

У обгрунтування касаційної скарги ОСОБА_1 посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та ставить питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції й залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов і стягуючи аліменти на утримання двох дітей, суд першої інстанції виходив із того, що обоє дітей походять від подружжя ІНФОРМАЦІЯ_3, які зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття, але відповідач добровільно допомоги на їхнє утримання не надає.

Змінюючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2, апеляційний суд застосував ст. 125 СК України та виходив із того, що графа "Відомості про батька" в актовому записі про народження ОСОБА_2 не заповнена, доказів про те, що батьком ОСОБА_2 є відповідач, матеріали справи не містять.

Проте повністю з такими висновками судів погодитись не можна.

Так, відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із ч. 4. ст. 10 ЦПК України суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 121 СК України (у редакції, що була чинною на момент реєстрації народження ОСОБА_2) установлено, що права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому державним органом реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому ст. ст. 122 та 125 цього Кодексу.

Згідно із ч. 2 ст. 122 СК України дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя, крім випадку, передбаченого статтею 124 цього Кодексу, якою передбачено визначення походження дитини від батька у разі реєстрації повторного шлюбу з її матір'ю.

Як убачається з матеріалів справи, шлюб між сторонами припинено 30 січня 2006 року (а.с. 6).

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_2, останній народився ІНФОРМАЦІЯ_1. Тобто дитину народжено до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між сторонами, а тому в силу вимог ч. 2 ст. 122 СК України її слід було б вважати такою, що походить від подружжя ОСОБА_2 та ОСОБА_1. Але в тому ж свідоцтві батьком ОСОБА_2 значиться не ОСОБА_2, а ОСОБА_4. - інша за прізвищем особа.

Таким чином, висновки суду першої інстанції в частині, що стосується стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2, та апеляційного суду з урахуванням того, що ОСОБА_5 народився до спливу десяти місяців після припинення шлюбу між сторонами, є передчасними, їх не можна визнати законними та обгрунтованими.

За таких обставин ухвалені у справі рішення суду першої інстанції в частині задоволення вимог про стягнення аліментів на утримання ОСОБА_2 і рішення апеляційного суду в повному обсязі підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції, а рішення суду першої інстанції в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, підлягає зміні: зменшенню його до частини всіх видів його заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 березня 2007 року та до досягнення повноліття дитиною.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 6 квітня 2007 року в частині задоволення позовних вимог про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання ОСОБА_5 й рішення Апеляційного суду Закарпатської області від 27 вересня 2007 року в повному обсязі скасувати, справу в цій частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Берегівського районного суду Закарпатської області від 6 квітня 2007 року в частині визначення розміру аліментів, що підлягають стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, змінити: зменшити його до частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 6 березня 2007 року та до досягнення повноліття дитиною. У решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.