Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди,

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

Зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1

3 серпня 2006 року з вини відповідача, який проживає у квартирі АДРЕСА_2

Посилаючись на те, що залиттям квартири їй завдана матеріальна та моральна шкода, просила стягнути з відповідача на її користь 443 грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

ОСОБА_2 звернувся в суд із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про спростування недостовірної інформації, відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що він є власником квартири АДРЕСА_1

Посилаючись на те, що він не винний у залитті квартири відповідачки, що, на його думку, залиття квартири не було, просив зобов'язати відповідачку спростувати поширені про нього неправдиві відомості та стягнути на його користь 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_2 на її користь 338 грн. 40 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 400 грн. на відшкодування моральної шкоди, 439 грн. 50 коп. судових витрат. У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2007 року рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2007 року в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди скасовано та в цій частині ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.

У решті - рішення суду першої інстанції залишено в силі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду, а рішення суду першої інстанції залишити в силі, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди, суд апеляційної інстанції виходив із того, що причину залиття квартири ОСОБА_1 не встановлено та не доведено вини ОСОБА_2 у залитті квартири.

Проте погодитися з такими висновками суду не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1

ОСОБА_2 є власником квартири АДРЕСА_2

3 серпня 2006 року сталося залиття зазначеної квартири, про що 4 серпня 2006 року майстром КЖП № 21 було складено акт.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України встановлено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Установивши, що залиття квартири сталося з вини ОСОБА_2, що залиттям квартири ОСОБА_1 була завдана матеріальна та моральна шкода, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ОСОБА_1

При встановленні зазначених фактів судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права, рішення суду відповідає вимогам матеріального права та встановленим обставинам справи й скасоване апеляційним судом помилково.

За таких обставин рішення апеляційного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь матеріальної та моральної шкоди підлягає скасуванню із залишенням у силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених ст. 339 ЦПК України.

У решті - рішення суду відповідає встановленим обставинам справи та вимогам закону.

Керуючись п. 3 ч. 1 ст. 336, ст. 339 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2007 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_2 на її користь матеріальної та моральної шкоди скасувати, а рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 24 квітня 2007 року в цій частині залишити в силі.

У решті - рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 жовтня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.