Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Костенка А.В., Перепічая В.С.,

Лященко Н.П., Пшонки М.П.,-

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання шлюбу недійсним, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 липня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2007 року,

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_2 про визнання шлюбу, укладеного між відповідачкою та її сином, ОСОБА_3, недійсним.

Позивачка посилалася на те, що ОСОБА_3 на підставі договору дарування належав житловий будинок АДРЕСА_1. 20 лютого 1999 року між ним і ОСОБА_2 був укладений договір безоплатного користування жилою площею в цьому будинку. Відповідачка зареєструвалася за цією адресою та стала наполягати на укладенні шлюбу. Після укладення шлюбу 29 квітня 2005 році вона різко змінила своє ставлення до чоловіка, не вела з ним спільного господарства, не підтримувала шлюбних відносин, не бажала мати спільних дітей.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 помер. Після його смерті відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1, автомобіль марки ВАЗ-21013 з причепом, грошовий вклад у сумі 12 355 грн. На 1/3 частину спадщини претендує відповідачка, але, ураховуючи, що остання зареєструвала шлюб з її сином без наміру створити сім'ю, позивачка на підставі ч. 2 ст. 40 СК України просила визнати його недійсним.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Луганська від 23 липня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2007 року, позов задоволено. Визнано шлюб, укладений 29 квітня 2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, недійсним з моменту його реєстрації.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Задовольняючи позов, суд дійшов висновку про те, що шлюб, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_2, є недійсним із підстав, передбачених ч. 2 ст. 40 СК України.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки в порушення вищезазначеної норми суд апеляційної інстанції не дав оцінки доводам апеляційної скарги ОСОБА_2 (а.с. 74-76) про те, що з 1999 року і до реєстрації шлюбу вони перебували у фактичних шлюбних відносинах із ОСОБА_4, підтримували шлюбні відносини та вели спільне господарство. Звинувачення позивачки в тому, що вона не бажала вагітніти, пояснила хворобою, при якій вагітність могла викликати ускладнення здоров'я, на підтвердження цього надала довідки з лікарні (а.с. 51, 52).

Апеляційний суд не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційної скарги та відхилив апеляційну скаргу ОСОБА_2, не виконавши вимог ст. ст. 308, 315 ЦПК України.

За таких обставин, ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з підстав, передбачених п. 2 ст. 342 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Луганської області від 26 вересня 2007 року скасувати, а справу передати на новий апеляційний розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.