Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: служба у справах неповнолітніх Новоодеської районної державної адміністрації Миколаївської області, Друга Чернігівська державна нотаріальна контора, про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним, визнання права власності, визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним і за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні власністю й виселення, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 12 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 8 листопада 2007 року,

У серпні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.

Зазначав, що 1 серпня 2004 року між ним та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, за яким ОСОБА_4 продала йому квартиру за 13000 доларів США.

У день підписання договору він передав ОСОБА_4 завдаток у сумі 4000 доларів США, 7 грудня 2004 року - 3900 доларів США, а решту вартості квартири повинен був сплатити при нотаріальному посвідченні договору. Однак оформити договір у нотаріальному порядку вони не змогли, оскільки у квартирі мали місце самовільні прибудови й переобладнання. ОСОБА_4 передала йому документи на квартиру, видала своєму родичу довіреність на право відчуження квартири, а він вселився у квартиру, став робити в ній ремонт та займатися оформленням самочинної прибудови й переобладнаних приміщень.

У листопаді 2004 року прибудова до квартири була прийнята в експлуатацію, однак 13 грудня 2004 року ОСОБА_4 померла.

ОСОБА_2, приховавши факт розлучення з ОСОБА_4, звернувся до нотаріальної контори та оформив спадщину на цю квартиру на своє ім'я та на ім'я своєї неповнолітньої дочки.

Оскільки договір не було оформлено в нотаріальному порядку через раптову смерть ОСОБА_4, а він згоден сплатити неповнолітній спадкоємиці решту вартості квартири в сумі 5100 доларів США, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати дійсним договір купівлі-продажу спірної квартири та визнати недійсними свідоцтва про право на спадщину, видані ОСОБА_2 та його неповнолітній дочці.

ОСОБА_2 позов не визнав та пред'явив зустрічний позов про усунення перешкод у користуванні власністю й виселення. В обґрунтування позову зазначав, що після смерті його дружини, ОСОБА_4, він разом із неповнолітньою дочкою, ОСОБА_5, отримав спірну квартиру в спадщину, а тому просив суд усунути йому з дочкою перешкоди в користуванні спірною квартирою й виселити з неї ОСОБА_1 і ОСОБА_3

Справа розглядалася судами неодноразово.

Останнім рішенням Балаклавського районного суду міста Севастополя від 12 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду міста Севастополя від 8 листопада 2007 року, первісний позов задоволено: договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 1 серпня 2004 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_4, визнано дійсним; визнано за ОСОБА_1 право власності на цю квартиру; свідоцтва про право на спадщину за законом на квартиру, видані ОСОБА_2 та ОСОБА_5, визнано недійсними; стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 25755 грн., а в зустрічному позові відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень та ухвалення нового рішення по суті справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним.

Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в зустрічному позові, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що договір купівлі-продажу спірної квартири між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено в письмовій формі, сторонами досягнуто домовленості щодо всіх істотних умов договору, частину з яких виконано, а посвідченню договору в нотаріальному порядку завадила смерть ОСОБА_4

Відповідно до ст.ст. 335, 337 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що сторони домовилися щодо всіх істотних умов договору, ця обставина підтверджується письмовими доказами, відбулося часткове виконання договору, а перешкодою для його нотаріального посвідчення за життя ОСОБА_4 стала потреба оформлення самовільної прибудови і переобладнань у квартирі.

Встановивши ці факти і визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, суд правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті рішення, підстав для скасування якого колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 336, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Балаклавського районного суду міста Севастополя від 12 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду міста Севастополя від 8 листопада 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.