Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, про визнання приватизації недійсною, поновлення порушеного права користування житловим приміщенням і за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 2 жовтня 2007 року,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.

Посилаючись на те, що після його засудження за скоєння злочину до позбавлення волі він перебував у місцях позбавлення волі менше 6 місяців, відповідачі незаконно виписали його з квартири та приватизували її, ОСОБА_1, уточнивши позовні вимоги, просив суд визнати недійсним свідоцтво про право власності на житло на ім'я відповідачів і поновити його право користування квартирою АДРЕСА_1

ОСОБА_2 та ОСОБА_1 позов не визнали та пред'явили зустрічний позов до ОСОБА_3 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 був виписаний зі спірної квартири на підставі вироку суду, був відсутнім більше 6 місяців без поважних причин і після звільнення з місць позбавлення волі до них не повернувся, оскільки створив сім'ю та вибув на інше постійне місце проживання.

Рішенням Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16 липня 2007 року в первісному позові відмовлено, а зустрічний позов задоволено: визнано ОСОБА_3 таким, що втратив право користування житловим приміщенням у квартирі АДРЕСА_1

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 2 жовтня 2007 року рішення місцевого суду скасовано, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посилаються на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставлять питання про скасування ухвали апеляційного суду та залишення без змін рішення місцевого суду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення місцевого суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що місцевий суд розглянув справу за відсутності третьої особи: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, належним чином не повідомленої про час та місце розгляду справи, що є безумовною підставою для скасування ухваленого рішення, а також не залучив до участі в справі як співвідповідача ЖЕД № 70 і не вирішив питання щодо правомірності виписки позивача зі спірної квартири.

Проте погодитися з таким висновком апеляційного суду не можна, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Колегія суддів вбачає, що Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради брало участь у справі як третя особа, ухваленим рішенням питання про його права чи обов'язки не вирішувалося й рішення місцевого суду в апеляційному порядку ним не оскаржувалося.

Статтею 292 ЦПК України встановлено право сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а ст. 303 цього Кодексу визначено межі розгляду справи апеляційним судом.

Оскільки третя особа апеляційної скарги на рішення місцевого суду не подавала, а також не приєднувалася до апеляційної скарги ОСОБА_3, висновок апеляційного суду про наявність безумовної підстави для скасування ухваленого рішення, передбаченої п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України, є помилковим.

Висновок апеляційного суду про необхідність залучення до участі в справі як співвідповідача ЖЕД № 70 не ґрунтується на вимогах первісного позову.

Інших підстав для скасування рішення місцевого суду з передачею справи на новий розгляд, встановлених ст. 311 ЦПК України, апеляційним судом не наведено.

Таким чином, колегія суддів вважає, що апеляційний суд не виконав своїх обов'язків, визначених законом, тому його ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Апеляційного суду Харківської області від 2 жовтня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до того ж апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.