Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі ВВД ФССНВВПЗ) України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, за скаргою ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Первомайського міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року, ухвали апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року та ухвали Верховного Суду України від 19 березня 2007 року,

У листопаді 2005 року позивач, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що у зв'язку з встановленням стійкої втрати професійної працездатності відповідач щомісячно виплачує йому страхове відшкодування. Однак у результаті неправильного застосування ч. 2 ст. 29 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" йому не в повному обсязі були нараховані щомісячні платежі за період з 1 березня 2002 року до 1 квітня 2005 року.

Посилаючись на викладене, просив стягнути з відповідача 1 409 грн. 28 коп. недонарахованих щомісячних платежів за період з 1 березня 2002 року до 1 квітня 2005 року, зобов'язати відповідача виплачувати йому по 288 грн. 03 коп. з 1 травня 2005 року, а також стягнуто 200 грн. 10 коп. заборгованості за затримку виплати страхового відшкодування.

Рішенням Первомайського міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року, позов задоволено. Стягнуто з ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області на користь ОСОБА_1 2 145 грн. 48 коп. та зобов'язано ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області виплачувати йому з 1 червня 2006 року до наступного перерахування щомісячно по 393 грн. 73 коп.

Ухвалою судді Верховного Суду України від 19 березня 2007 року касаційну скаргу ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області відхилено.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року залишено без змін.

Не погоджуючись із постановленими у справі судовими рішеннями, відділення ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області подало до Верховного Суду України скаргу про їх перегляд у зв'язку з винятковими обставинами, в якій, посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної інстанції норм матеріального права, просить рішення Первомайського міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Верховного Суду України від 19 березня 2007 року скасувати й ухвалити нове рішення по суті справи.

Для порівняння неоднакового застосування норм матеріального права скаржник надав копію рішення колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 5 березня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, перерахунок щомісячних страхових виплат.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Перевіривши за матеріалами скарги наведені в ній доводи, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що має місце неоднакове застосування судом касаційної інстанції ч. 2 ст. 29 Закону України від 23 вересня 1999 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (далі - Закон № 1105- XIV (1105-14) ).

Колегією суддів установлено, що в обох зазначених випадках предметом судового спору є питання стягнення недонарахованих щомісячних страхових виплат, що виникли в результаті неправомірного застосування відділенням ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області коефіцієнта зростання середньомісячної реальної заробітної плати, замість коефіцієнта зростання середньої заробітної плати в галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що при нарахуванні позивачу страхових виплат ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області неправильно застосувало норми ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та помилково застосувало до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.

Однак з такими висновками судів не можна погодитися, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону № 1105-ХІV страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням.

Частиною 2 ст. 16 Закону № 1105-ХІV передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.

Згідно зі ст. 17 Закону № 1105-ХІV правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків, зокрема, спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує Інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.

Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.

Частиною 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.

Згідно з п.п. 4.4.2. - 4.4.4. Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України й затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року № 7, (чинного на час виникнення спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 1 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна заробітна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески до Фонду.

Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абз. 3 ч. 1 ст. 34 Закону № 1105-ХІV, а саме у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.

Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 1 березня відповідного року) обмежується відкоригованим середньомісячним заробітком потерпілого.

При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 1 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.

Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року № 24 (z0715-07) , згідно з пп. 3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 1 березня; перерахування розміру щомісячної страхової виплати проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Указаний Порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затверджений відповідно до Закону № 1105-ХІV (1105-14) , до якого внесено зміни Законом від 23 лютого 2007 року №717-V (717-16) , що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких п. 7 ч. 7 ст. 17 Закону № 1105-ХІV доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.

З матеріалів справи вбачається, що ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області проводились перерахування щомісячних страхових виплат позивачу відповідно до з постанов правління Фонду: від 14 березня 2002 року № 15 (на коефіцієнт 1,193), від 4 березня 2003 року № 3 (на коефіцієнт 1,182), від 24 лютого 2004 року № 5 (на коефіцієнт 1,152), від 28 лютого 2005 року № 3 (на коефіцієнт 1,238) та від 6 березня 2006 року № 3 (на коефіцієнт 1,203), у кожній з яких зазначено, що такий коефіцієнт взято за даними Державного комітету статистики України.

Таким чином, проведене ВВД ФССНВВПЗ України в м. Первомайську Луганської області перерахування належних позивачу щомісячних страхових виплат ґрунтується на вимогах закону, а висновок судами був зроблений із порушенням вимог ч. 2 ст. 29 Закону № 1105-ХІV.

За таких обставин у суду першої інстанції не було передбачених законом підстав для задоволення позовних вимог.

Зазначені порушення залишилися поза увагою апеляційного суду та суду касаційної інстанції.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, Верховний Суд України має право постановити ухвалу про скасування судових рішень і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Ураховуючи наведене, рішення Первомайського міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року, ухвала апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року та ухвала Верховного Суду України від 19 березня 2007 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1

Керуючись ст. ст. 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області задовольнити.

Рішення Первомайського міського суду Луганської області від 30 червня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Луганської області від 23 жовтня 2006 року та ухвалу Верховного Суду України від 19 березня 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Первомайську Луганської області про стягнення недонарахованих страхових виплат відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.