Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків за скаргою Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2005 року та ухвали колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року,

У травні 2005 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго") звернулося до суду з названим позовом.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1 порушила Правила користування електроенергією для населення, безобліково споживала електроенергію шляхом підключення розетки прихованою проводкою поза приладом обліку, про що складено акт від 2 жовтня 2003 року, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь 5717 грн. 44 коп. на відшкодування завданих збитків, розмір яких визначено відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) (далі - Методика).

Рішенням Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2005 року позов задоволено: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 5717 грн. 44 коп. на відшкодування завданих збитків.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2005 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року, рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1 на користь позивача 479 грн. 93 коп. на відшкодування завданих збитків.

В обґрунтування скарги ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" вказує на неправильне та неоднакове застосування касаційним судом норм матеріального та процесуального права, зокрема: положень ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , та Методики, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду й ухвали суду касаційної інстанції та залишення в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив із того, що ОСОБА_1 вчинила позаоблікове споживання електроенергії у спосіб, який неможливо виявити під час звичайного огляду приладу обліку під час зняття його показників, а тому розрахунок завданих збитків позивачем проведено з дотриманням вимог п. 5 Методики за кількістю днів із дня останньої технічної перевірки.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про часткове задоволення позову, апеляційний суд, з висновками якого погодився й суд касаційної інстанції, дійшов висновку, що розрахунок завданих ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" збитків слід визначати не з дня останньої технічної перевірки, а з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку.

Проте погоди тися з таким висновком судів апеляційної та касаційної інстанцій не можна.

Відповідно до ст. 354 ЦПК України судові рішення у цивільних справах можуть бути переглянуті у зв'язку з винятковими обставинами після їх перегляду у касаційному порядку, якщо вони оскаржені з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одного і того самого положення закону.

Встановлено, що Судовою палатою у цивільних справах Верховного Суду України за наслідками розгляду цивільної справи за позовом АК "ЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків ухвалено рішення від 9 квітня 2008 року, в якому суд касаційної інстанції дійшов висновку, що судами безпідставно визначено розмір заподіяних позивачу збитків за останні 6 місяців, тобто з дня контрольного зняття показів приладу обліку, оскільки безоблікове споживання електричної енергії здійснювалось відповідачкою у спосіб, який неможливо виявити при звичайному огляді приладу обліку і виявлення якого потребує проведення технічної перевірки приладу обліку та схеми його підключення.

Такий висновок касаційним судом було зроблено з урахуванням положень ст. 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику та визначено види правопорушень в електроенергетиці, якими, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Згідно з п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правила), споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії у разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Відповідно до п. 5 Методики, чинної на час виникнення спірних правовідносин, розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема, у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності).

Пунктами 1.2 і 3.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) , у редакції, чинної на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності нормативно-технічним документам стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку, яка має здійснюватися постачальником електричної енергії не рідше одного разу на три роки.

Саме з таких міркувань виходив місцевий суд при вирішенні даної справи.

Задовольняючи позов, місцевий суд установив, що факт порушення ОСОБА_1 Правил підтверджено належними доказами і, зокрема, актом від 2 жовтня 2003 року, згідно з яким підключення розетки в помешканні ОСОБА_1 здійснено поза приладом обліку, внаслідок чого після підключення до неї електроприладів електролічильник не фіксував обсяг спожитої електроенергії. На підставі п. 5 Методики позивачем було нараховано ОСОБА_1 5717 грн. 44 коп. у рахунок відшкодування збитків із дня останньої технічної перевірки.

Таким чином, при вирішенні справи за позовом ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 місцевий суд, встановивши факти та визначивши правовідносини, зумовлені встановленими фактами, правильно застосував правові норми та ухвалив правильне по суті й справедливе рішення, а суд апеляційної інстанції при перегляді справи, ґрунтуючись на тих самих доказах, неправильно застосував наведені норми матеріального права та дійшов хибного висновку про розрахунок заподіяних збитків за останні 6 місяців.

Допущені апеляційним судом порушення норм матеріального права залишились поза увагою касаційного суду, що призвело до неоднакового застосування положень ст. 27 Закону України "Про електроенергетику" та підзаконних правових актів, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 358 ЦПК України Верховний Суд України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, має право постановити ухвалу про скасування судового рішення та залишити в силі судове рішення, що було помилково скасоване судом апеляційної або касаційної інстанції.

Таким чином, ухвалені в справі рішення апеляційного суду та ухвала суду касаційної інстанції підлягають скасуванню із залишенням у силі рішення місцевого суду з підстав, передбачених ст.ст. 354, 359 ЦПК України.

Керуючись ст. 358 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 грудня 2005 року та ухвалу колегії суддів з розгляду цивільних справ у касаційному порядку Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 30 січня 2008 року скасувати, а рішення Інгулецького районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 липня 2005 року залишити в силі.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Г. Ярема