Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго") до ОСОБА_1 про відшкодування збитків, за скаргою ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2006 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006 року, ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року,

У січні 2005 року ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та просило стягнути з відповідачки 1 833 грн. 51 коп. збитків, завданих порушенням Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) , (далі - Правила).

Рішенням Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2006 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" завдані збитки в розмірі 916 грн. 75 коп. і витрати, пов'язані з оплатою державного мита в сумі 51 грн.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006 року рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2006 року скасовано, позов задоволено частково. Стягнуто з відповідачки на користь ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" збитки за шість місяців у розмірі 894 грн. 51 коп., державне мито в сумі 76 грн. 50 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року касаційну скаргу ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" відхилено, рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006 року залишено без змін.

У травні 2008 року ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" звернулося зі скаргою про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року, постановленої ним як судом касаційної інстанції відповідно до Закону України від 22 лютого 2007 року № 697- V "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" щодо забезпечення касаційного розгляду цивільних справ" (697-16) .

У скарзі ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" просить скасувати ухвалені у справі рішення та ухвалити нове рішення, посилаючись на неоднакове застосування судами касаційної інстанції ст. ст. 26, 27 Закону України "Про електроенергетику", пп. 48, 53 Правил і пп. 2, 5, 6 Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок порушення споживачем правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) , (далі - Методика) при визначенні розміру збитків, заподіяних порушенням правил користування електричною енергією.

На підтвердження неоднакового застосування зазначених норм права скаржник наводить рішення Верховного Суду України від 9 квітня 2008 року у справі ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_2 з аналогічним предметом спору, яким по-іншому застосовані ці норми права.

Ухвалою Верховного Суду України від 9 червня 2008 року скаргу допущено до провадження у зв'язку з винятковими обставинами.

Розглянувши скаргу, колегія суддів Судової палати у цивільних справах встановила, що в цьому випадку має місце неоднакове застосування судами касаційної інстанції положень ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику" та прийнятих на його підставі Правил та Методики, які діяли на час виникнення спірних правовідносин, при встановленні відповідальності за порушення правил споживання електричною енергією.

Вирішуючи питання про усунення розбіжностей у застосуванні судами касаційної інстанції одних і тих самих норм права при вирішенні цивільних справ, колегія суддів виходить з таких підстав.

Так, у справі, що розглядається, судами встановлено, що ОСОБА_1 є споживачем електроенергії, постачання якої в її будинок здійснював позивач.

15 листопада 2003 року представниками енергопостачальника виявлено порушення відповідачкою п. 48 Правил, що полягало в підключенні до енергопостачання господарських споруд поза приладами обліку, у результаті чого відбувалось позаоблікове споживання електричної енергії, про що складено акт.

На підставі цього акта енергопостачальником здійснено розрахунок збитків, завданих унаслідок безоблікового споживання електричної енергії за період з 10 листопада 2002 року - дня останньої технічної перевірки - до 15 листопада 2003 року - дня виявлення порушення, у розмірі 1 833 грн. 51 коп.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову в сумі 916 грн. 75 коп., суд першої інстанції виходив із доведеності факту порушення та заподіяння позивачеві діями ОСОБА_1 збитків у розмірі 1 833 грн. 51 коп., однак одночасно, застосовував до спірних правовідносин норми ст. ст. 1166, 1193 ЦК України з урахуванням її матеріального становища, зменшив розмір відшкодування наполовину.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про стягнення збитків у розмірі 894 грн. 51 коп., апеляційний суд, з яким погодився суд касаційної інстанції, вважав безпідставним здійснення розрахунку збитків за період з дня останньої технічної перевірки.

При цьому суди дійшли висновку про те, що з огляду на положення п. 38 Правил і з урахуванням порушення енергопостачальником свого обов'язку щодо здійснення не менш як один раз на 6 місяців контрольних перевірок приладів обліку споживача, збитки підлягають стягненню лише за цей період - з дня останньої контрольної перевірки.

Однак з таким висновком погодитися не можна, оскільки суди дійшли їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Так, відносини з приводу постачання фізичних осіб електричною енергією регулюються ст. 714 ЦК України, ст. ст. 24- 27 Закону України "Про електроенергетику", Правилами та Методикою. На час виникнення спірних правовідносин були чинними норми ЦК Української РСР (1540-06) , Правила та Методика 1999 року.

Відповідно до зазначених норм постачання фізичним особам електроенергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією.

Підключення електроенергії за заявою наймача (власника квартири) і відкриття особового рахунку слід вважати фактичним укладенням договору на умовах, передбачених Законом України "Про електроенергетику" (575/97-ВР) та Правилами.

Виходячи з положень ст. ст. 151, 154, 161 ЦК Української РСР, чинних на час виникнення спірних правовідносин, укладений договір є обов'язковим для належного виконання сторонами, відповідно до його умов, вимог Закону та інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 203 ЦК Української РСР у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Нормою ч. 4 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" передбачається, що споживач електроенергії несе відповідальність згідно із законодавством за порушення умов договору та Правил користування електроенергією, затверджених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 53 Правил розмір збитків, завданих енергопостачальникові порушенням правил користування електроенергією, розраховується за добовою величиною розрахункового споживання електроенергії та за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показань чи технічної перевірки приладу обліку до моменту усунення порушення за тарифами, які діяли у розрахунковий період. Розмір відшкодування збитків згідно з Правилами обчислюється за Методикою (які діяли на час виникнення спірних правовідносин).

Так, п. 38 Правил дійсно зобов'язує енергопостачальника проводити не менш як один раз на 6 місяців контрольне знімання показань приладів обліку у споживачів відповідно до затверджених графіків, однак невиконання ним цього обов'язку не є підставою для звільнення позивача від відповідальності за порушення правил споживання електроенергії, передбаченої п. 48 цих Правил, у тому числі за споживання електричної енергії поза приладами обліку, або для зменшення розміру збитків, що підлягають стягненню, оскільки зазначене не передбачено умовами договору сторін та законодавчими актами, які регулюють їх правовідносини.

При цьому суди не врахували, що залежно від виду порушення правил споживання електричної енергії та можливості його виявлення при контрольному огляді приладів обліку представниками енергопостачальної організації п. 5 Методики визначається розрахунковий період, за який здійснюється розрахунок завданих збитків у результаті споживання необлікованої електричної енергії, а саме у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної (а не контрольної) перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності.

Зазначене узгоджується з аналізом змісту нормативних актів, відповідно до яких контрольний огляд - це перевірка правильності знімання показань приладів обліку та оформлення платіжних документів споживачем, в той час як технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності нормативно-технічним документам стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку, яка має здійснюватися постачальником електричної енергії не рідше одного разу на три роки.

Крім того, визначаючи розмір заподіяних збитків з урахуванням вини енергопостачальника, апеляційний суд фактично застосував норму ч. 2 ст. 1193 ЦК України, яка на спірні правовідносини не поширюється, а законодавчими актами, які регулюють правовідносини сторін така підстава передбачена.

Відповідно до пп. 2, 5, 6, Методики енергопостачальником правильно визначено розмір заподіяних збитків в сумі 1 833 грн. 51 коп. за період з дня останньої технічної перевірки - з 10 листопада 2002 року - до дня виявлення правопорушення - 15 листопада 2003 року, у зв'язку з чим в апеляційного суду не було підстав для проведення розрахунків з дня останньої контрольної перевірки приладів обліку.

Саме з таких міркувань виходила колегія суддів Судової палати у цивільних справах при скасуванні судових рішень і ухваленні 9 квітня 2008 року нового рішення про задоволення позову ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго" до ОСОБА_2 про відшкодування збитків (справа № 6-4278св08) і при скасуванні 14 травня 2008 року рішення апеляційного суду Донецької області від 8 листопада 2007 року та залишенні в силі рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 25 липня 2007 року про задоволення позову ВАТ "Донецькобленерго" до ОСОБА_3 (справа № 6-1245св08), визнавши правильною практику застосування судами Правил та Методики при здійсненні розрахунку збитків за період з дня останньої технічної перевірки (а не контрольної перевірки приладів обліку), але не більше ніж за три роки, у разі, коли характер порушення споживання електричної енергії не дає можливості виявити його при звичайній контрольній перевірці представниками енергопостачальника приладів обліку споживача.

Відповідно до п. 5 ч. 1, ч. 2 ст. ст. 358, 359 ЦПК України у випадках, коли допущені судом першої інстанції, порушення закону не були усунені судом апеляційної та касаційної інстанції або одночасно допущені судом першої, апеляційної та касаційної інстанцій Верховний Суд України, розглядаючи справу в порядку провадження у зв'язку з винятковими обставинами, має право скасувати судові рішення і ухвалити нове рішення по суті справи або змінити рішення, не передаючи справу на новий розгляд.

Таким чином, ураховуючи, що судами правильно встановлені фактичні обставини справи, однак неправильно застосовані норми матеріального права, з підстав, передбачених ст. 359 ЦПК України, судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати, які складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

З урахуванням наведеного, керуючись ст. ст. 357, 358, 359 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

вирішила:' span lang=UK style='font-size:14.0pt;mso-bidi-font-family:"Times New Roman CYR"; mso-ansi-language:UK'' Скаргу відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" про перегляд у зв'язку з винятковими обставинами рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2006 року, ухвали апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006 року та ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року задовольнити.

Рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 20 квітня 2006 року, ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 липня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 14 березня 2008 року скасувати, ухвалити нове рішення.

Позов відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1 про відшкодування збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" збитки в розмірі 1 883 (одна тисяча вісімсот вісімдесят три) грн. 51 (п'ятдесят одна) коп. (розрахунковий рахунок 26039333140081 в Центрально-міському відділенні Промінвестбанку - МФО 305493, ЗКПО 00130843, отримувач - Криворізькі міські електричні мережі відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго") та витрати, пов'язані зі сплатою державного мита, у сумі 102 (сто дві) грн. та 60 (шістдесят) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи розрахунковий рахунок 2600801575347 у філії Укрексімбанку м. Кривого Рогу, МФО 305589, ЗКПО 00130843).

Рішення оскарженню не підлягає.