Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом громадської організації - садівничого товариства "Зазим'є-17" та ОСОБА_1до громадської організації "Фонд екологічного сприяння", ОСОБА_2, третя особа - друкований засіб масової інформації - видання "Екологічна газета", про захист честі, гідності та ділової інформації, відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року,

У жовтні 2006 року громадська організація - садівниче товариство "Зазим'є-17" та ОСОБА_1 пред'явили в суді позов до громадської організації "Фонд екологічного сприяння", ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової інформації, відшкодування моральної шкоди.

Зазначали, що в друкованому засобі масової інформації - виданні "Екологічна газета" № 25 (60) від 22 червня 2006 року було надруковано статтю ОСОБА_2 "Чи вирішиться проблема садових колективів "Зазим'є-17", в якій викладено інформацію, що не відповідає дійсності, стосовно діяльності громадської організації - садівничого товариства "Зазим'є-17" і його голови.

Посилаючись на викладене, позивачі просили визнати поширену відповідачами інформацію такою, що не відповідає дійсності, зобов'язати ОСОБА_2 протягом 1 місяця з дня набрання рішенням суду законної сили спростувати недостовірну інформацію, а громадську організацію "Фонд екологічного сприяння" надрукувати на шпальтах друкованого засобу масової інформації "Екологічна газета" текст спростування, стягнути з відповідачів на їх користь по 10 000 грн. моральної шкоди.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 18 червня 2007 року позов громадської організації - садівничого товариства "Зазим'є-17" та ОСОБА_1 задоволено частково.

Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року рішення районного суду скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі.

На ухвалу апеляційного суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1, в якій він просить її скасувати, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення районного суду та направляючи справу на новий розгляд, апеляційний суд виходив із того, що судом першої інстанції безпідставно визнано причини неявки в судове засідання відповідача ОСОБА_2 неповажними та ухвалено рішення за його відсутності.

З таким висновком апеляційного суду погодитися не можна, оскільки він ґрунтується на неправильному застосуванні норм процесуального права.

Статтею 311 ЦПК України передбачено вичерпний перелік підстав для скасування рішення суду в апеляційному порядку та передачі справи на новий розгляд, проте таких підстав в ухвалі апеляційного суду не наведено.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_2 належним чином був повідомлений про день та час слухання справи 18 червня 2007 року, відповідно до вимог ст. ст. 168, 169 ЦПК України судом обговорювалось питання про можливість розгляду справи за його відсутності, про що постановлено відповідну ухвалу (а.с. 129 - 130).

У зв'язку з наведеним у суду не було підстав направляти справу на новий розгляд, а тому ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду м. Києва від 28 листопада 2007 року скасувати.

Справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.