У х в а л а
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 вересня 2008 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Гнатенка А.В.,
суддів:
Балюка М.І., Гуменюка В.І ., Барсукової В.М., Данчука В.Г.,-
розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Відділ реєстрації актів громадянського стану Сімферопольського районного управління юстиції АР Крим, Служба у справах неповнолітніх Сімферопольської районної державної адміністрації Автономної Республіки Крим про встановлення факту батьківства та визнання права власності на квартиру,
в с т а н о в и л а:
У грудні 2005 року ОСОБА_1., яка діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2, звернулася із зазначеним позовом, посилаючись на те, що 5 жовтня 1988 року вона народила сина ОСОБА_2 Батьком сина є ОСОБА_4., але він не був зареєстрований батьком дитини, оскільки на той час у нього був відсутній паспорт. Позивачка зареєструвала сина у Мазанській сільській раді Сімферопольського району Кримської області згідно з вимогами статті 55 КпШС УРСР (1969 року), тобто запис про батька було зроблено за прізвищем матері, а ім'я та по батькові - за вказівкою матері. ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. Позивачка зазначає, що з ОСОБА_4 вони проживали однією сім'єю з 1987 року по 1995 рік у будинку АДРЕСА_1, вели сумісне господарство. В останні роки їх сумісного життя ОСОБА_4. став систематично вживати алкогольні напої, кинув роботу, що стало причиною для припинення сумісного життя і він пішов жити до своєї матері ОСОБА_5, яка мешкала за адресою: АДРЕСА_2. ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Після смерті ОСОБА_4. та ОСОБА_5 відкрилася спадщина у вигляді квартири АДРЕСА_2 Позивачка у встановлений шестимісячний строк звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, однак, вона не може надати свідоцтво про народження сина, в якому його батьком значиться померлий ОСОБА_4. Просила визнати факт батьківства ОСОБА_4. відносно ОСОБА_2, 5 жовтня 1988 року народження, зобов'язати відділ реєстрації актів громадянського стану Сімферопольського РУЮ внести зміни в актовий запис № 54 від 8 грудня 1988 року, що виданий Мазанською сільською радою Сімферопольського району, у графі батька вказавши батьком ОСОБА_4. Позивачка також просила визнати за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2
Рішенням Сімферопольського районного суду від 26 травня 2006 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Сімферопольського районного суду від 7 вересня 2006 року стягнуто з ОСОБА_1. витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн.
Рішенням апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2006 року рішення Сімферопольського районного суду від 26 травня 2006 року та додаткове рішення цього ж суду від 7 вересня 2006 року скасовано. Встановлено факт батьківства ОСОБА_4., 25 травня 1957 року народження, відносно ОСОБА_2, 5 жовтня 1988 року народження. Зобов'язано відділ РАГСу Сімферопольського РУЮ внести зміни в актовий запис № 54 від 8 грудня 1988 року по Мазанській сільській раді у графі батька, вказавши батьком ОСОБА_4. Визнано за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2.
У касаційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати ухвалене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.
Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1. суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачка ОСОБА_1. довела факт спільного проживання та ведення спільного господарства з ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, факт спільного утримання дитини, а також надано докази, які з достовірністю підтверджують визнання померлим свого батьківства, як це передбачено нормами статті 53 КпШС УРСР (1969 року).
Однак з такими висновками суду погодитись не можливо.
Встановлено, що ОСОБА_1. зареєструвала сина згідно з вимогами статті 55 КпШС УРСР (1969 року), тобто запис про батька було зроблено за прізвищем матері, а ім'я та по - батькові - за вказівкою матері.
Суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства в разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини.
Підставою для встановлення батьківства (факту батьківства) може бути не сам по собі факт біологічного походження дитини, а фактичні дані, які підтверджують спільне проживання матері й особи, яку та вважає батьком дитини, ведення ними спільного господарства до народження останньої, або спільне її виховання чи утримання, або ж докази, що достовірно підтверджують визнання особою батьківства.
Доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, які б підтверджували наявність обставин, характерних для сімейних відносин або систематичне надання особою, яку матір вважає батьком дитини, допомоги в утриманні дитини незалежно від розміру допомоги, а також пояснення свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.
Суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив дані, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги.
Крім того, відповідно до статті 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
ОСОБА_4. помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року.
Після його смерті відкрилася спадщина на частину квартири АДРЕСА_2
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом шестимісячного строку для прийняття спадщини, він не заявив про відмову від неї.
На момент відкриття спадщини інших спадкоємців, крім матері, ні за законом ні за заповітом у спадкодавця ОСОБА_4. не було, а тому ОСОБА_5, як мати спадкодавця, прийняла спадщину.
ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Після її смерті відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_2
У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері.
Нормами статті 1266 ЦК України передбачено право внуків та правнуків на спадкування тієї частки спадщини, яка б належала за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Отже, визнаючи за ОСОБА_2 право власності на квартиру АДРЕСА_2, суд апеляційної інстанції прийшов до хибного висновку, що він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_5, чим порушив права сестри спадкодавця ОСОБА_3, яка є спадкоємцем другої черги.
Крім того, не можна погодитися із рішенням суду першої інстанції, оскільки висновки суду зроблені із порушенням норм матеріального та процесуального права.
У разі смерті особи, яку заявник вважає батьком дитини, суд розглядає заяви про встановлення факту батьківства і вирішує їх з урахуванням обставин, передбачених статтею 53 КпШС (1969 року).
Даними Мазанської сільської ради Сімферопольського району Автономної Республіки Крим підтверджено, що запис відомостей про батька ОСОБА_2 зроблено за заявою матері і зазначено, що батьком дитини є ОСОБА_2
Оскільки порушення норм матеріального та процесуального права призвело до неправильного вирішення справи, рішення суду першої інстанції та рішення суду апеляційної інстанції не можуть залишатися у силі і підлягають скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.
Керуючись статтями 336, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Рішення апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 11 грудня 2006 року, рішення Сімферопольського районного суду від 26 травня 2006 року та додаткове рішення Сімферопольського районного суду від 7 вересня 2006 року скасувати, а справу направити до суду першої для розгляду іншим суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий А.В. Гнатенко Судді: М.І. Балюк В.М. Барсукова В.І. Гуменюк В.Г. Данчук