Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Будьонівському районі м. Донецька, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс", третя особа відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Торезі Донецької області, про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2007 року,

У вересні 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з названим позовом.

Зазначав, що він перебуває в трудових відносинах із Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-фінансова компанія "Рутекс" (далі - ТОВ "ВФК "Рутекс") з 1999 року, де працює газорізальником.

27 липня 2006 року о 20 год. 30 хв. під час різання металу на виробничій ділянці товариства з ним стався нещасний випадок, під час якого внаслідок вибуху електродетонатора йому травмовано ліве око. Втрата зору склала 100 %.

ТОВ "ВФК "Рутекс" акт про нещасний випадок за формою Н-1 скласти відмовився.

Вважаючи дії роботодавця неправомірними й такими, що завдали йому душевних і фізичних страждань, ОСОБА_1 просив суд встановити факт пов'язаного з виробництвом нещасного випадку, що мав з ним місце 27 липня 2006 року о 20 год. 30 хв.; зобов'язати ТОВ "ВФК "Рутекс" скласти акт за формою Н-1 та стягнути з відповідача на його користь 2000 грн. на відшкодування завданої моральної шкоди.

Рішенням Торезького міського суду Донецької області від 14 травня 2007 року позов задоволено частково: встановлено факт трудового каліцтва - нещасний випадок, який стався 27 липня 2006 року з різальником ТОВ "ВФК "Рутекс" ОСОБА_1 під час різання металу на виробничій ділянці товариства, пов'язаний з виробництвом і є страховим; зобов'язано ТОВ "ВФК "Рутекс" скласти та видати позивачу акт за формою Н-1 у зв'язку з отриманою виробничою травмою, а в решті вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2007 року рішення місцевого суду скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення місцевого суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до чч. 1 і 2 ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно з вимогами ст. 214 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд виходив із того, що нещасний випадок із позивачем стався під час виконання ним трудових обов'язків у понадурочний час за дорученням керівництва товариства.

Скасовуючи рішення місцевого суду та ухвалюючи нове рішення про відмову в позові, апеляційний суд дійшов висновку, що докази на підтвердження факту виконання ОСОБА_1 роботи, пов'язаної з виробництвом, відсутні, а нещасний випадок, що стався з позивачем під час використання ним в особистих цілях устаткування, механізмів та інструментів, що належать і використовуються підприємством, не визнається таким, що пов'язаний із виробництвом.

Проте з цим висновком апеляційного суду повністю погодитися не можна.

Відповідно до п. 14 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року N 1112 (1112-2004-п) , визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час виконання трудових обов'язків, у тому числі у відрядженні, а також ті, що сталися у період перебування на робочому місці, на території підприємства або в іншому місці, пов'язаному з виконанням роботи, починаючи з моменту прибуття працівника на підприємство до його відбуття, який повинен фіксуватися відповідно до вимог правил внутрішнього трудового розпорядку підприємства, у тому числі протягом робочого та надурочного часу, або виконання завдань роботодавця в неробочий час, під час відпустки, у вихідні, святкові та неробочі дні.

Згідно з вимогами п. 18 цього Порядку не визнаються пов'язаними з виробництвом нещасні випадки, що сталися з працівниками під час використання ними в особистих цілях транспортних засобів, машин, механізмів, устаткування, інструментів, що належать або використовуються підприємством (крім випадків, що сталися внаслідок їх несправності).

При вирішенні справи місцевий суд виходив із того, що 27 липня 2006 року після робочого дня о 20 год. 30 хв. ОСОБА_1 з відома начальника ділянки виконував роботу з різання металу на ділянці ТОВ "ВФК "Рутекс" по вул. Широкій, 8 у м. Торезі Донецької області для завантаження металобрухтом автомобіля, що перевозив його. Під час виконання цих робіт ОСОБА_1 отримав травму лівого ока, що є нещасним випадком, пов'язаним із виробництвом.

Ревізуючи рішення місцевого суду, апеляційний суд дійшов протилежного висновку шляхом переоцінки доказів, зібраних місцевим судом. При цьому апеляційний суд у порушення вимог ст.ст. 213, 214, 303 ЦПК України належним чином не перевірив обставини отримання позивачем травми ока та не вирішив питання, чи дійсно нещасний випадок трапився з ним внаслідок вибуху електродетонатора та чи стався вибух через несправність механізму (устаткування), на якому позивач працював.

За таких обставин ухвалене в справі рішення апеляційного суду не можна визнати законним і обґрунтованим, тому з урахуванням вимог чч. 2 і 3 ст. 338 ЦПК України воно підлягає скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 22 серпня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.