Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

суддів: Григор'євої Л.І.,

Балюка М.І. Барсукової В.М., -

розглянувши у попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до закритого акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - ЗАТ КБ "ПриватБанк") про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 червня 2008 року,

У травні 2007 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, мотивуючи його тим, що він працював на посаді начальника відділення "Центральне" Полтавського ГРУ ЗАТ КБ "ПриватБанк" з 16 грудня 2005 року. Наказом від 28 серпня 2006 року № 518-К його звільнено із займаної посади за п. 1 ст. 41 КЗпП України. Вважав дане звільнення незаконним та просив суд поновити його на посаді, стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу та 10 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 21 березня 2008 року позов задоволено частково. Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділення "Центральне" Полтавського ГРУ ЗАТ КБ "ПриватБанк", стягнуто з ЗАТ КБ "ПриватБанк" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в сумі 3 625 грн. 18 коп., 5 тис. грн. у відшкодування моральної шкоди та 7 грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Полтавської області 23 червня 2008 року зазначене рішення районного суду скасовано. У задоволенні позову відмовлено.

У поданій до Верховного Суду України касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права й порушення норм процесуального права.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального або процесуального права, а отже, відсутні передбачені ст. ст. 338 - 341 ЦПК України підстави для скасування вказаних судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. ст. 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Полтавської області від 23 червня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.