Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Балая Євстахія Михайловича про стягнення аліментів за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2008 року,

У березні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом.

Рішенням Сихівського районного суду м. Львова від 14 червня 2006 року в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2008 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд зазначеного рішення суду у зв'язку з нововиявленими обставинами.

Не погоджуючись із цією ухвалою, ОСОБА_1 оскаржила її в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без розгляду з підстав ч. 3 ст. 294 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду та передати справу для розгляду до цього ж суду.

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Залишаючи апеляційну скаргу ОСОБА_1 без розгляду, суддя виходив із того, що позивачка заяву про апеляційне оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2008 року не подавала, апеляційну скаргу подала після закінчення процесуальних строків, встановлених ст. 295 ЦПК України, із заявою про поновлення процесуального строку ОСОБА_1 також не зверталась.

Проте з таким висновком апеляційного суду погодитись не можна.

Відповідно до ч. 2 ст. 294 ЦПК України заяву про апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції може бути подано протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Згідно з ч. 3 ст. 70 ЦПК України, якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що заява про апеляційне оскарження ухвали Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2008 року позивачкою була подана 18 лютого 2008 року, про що свідчить підпис секретаря судового засідання на копії заяви, тобто в перший після вихідного дня робочий день.

Щодо апеляційної скарги, то як убачається з поштових реквізитів, ОСОБА_1 здала її на пошту 22 лютого 2008 року (на сьомий день після подання заяви про апеляційне оскарження ухвали суду), а Сихівський районний суд м. Львова отримав 25 лютого 2008 року, про що свідчить запис у повідомленні про вручення поштового відправлення.

Таким чином, висновок судді апеляційного суду щодо порушення ОСОБА_1 процесуального строку на апеляційне оскарження ухвали районного суду спростовується наведеним, а тому постановлена ним ухвала про залишення апеляційної скарги без розгляду підлягає скасуванню з передачею справи до апеляційного суду для вирішення питання її прийняття.

Згідно зі ст. 342 ЦПК України суд касаційної інстанції скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції, якщо було порушено порядок, встановлений для його вирішення.

Керуючись ст. ст. 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верхового Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу судді апеляційного суду Львівської області від 17 березня 2008 року скасувати, а питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Сихівського районного суду м. Львова від 12 лютого 2008 року передати на розгляд до апеляційного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.