Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" та товариства з обмеженою відповідальністю "АЛК-ІНВЕСТ" про захист прав споживача, заміну товару неналежної якості, стягнення неустойки за затримку усунення недоліків товару понад встановлений строк та відшкодування моральної шкоди, за касаційною скаргою закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" на рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 30 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2008 року,

В травні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду із вказаним позовом, зазначаючи, що 3 вересня 2003 року вона придбала у закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" (далі - ЗАТ "АККО-ІНВЕСТ") автомобіль "Мазда-6" за 117 000 грн. з гарантійним терміном три роки або 100 000 км. пробігу. В процесі експлуатації автомобіля вона встановила, що автомобіль має суттєвий недолік - на ньому має місце відшарування фарби на задніх колісних арках, порогах та коробах, а також на передніх та задніх крилах. У грудні 2004 року та лютому 2006 року на вказаному автомобілі товариство з обмеженою відповідальністю "АЛК-ІНВЕСТ" (далі - ТОВ "АЛК-ІНВЕСТ") здійснило по гарантії фарбування передніх та задніх крил і порогів. У зв'язку з тим, що вказані недоліки автомобіля до закінчення строку гарантійного терміну проявилися знову, вона звернулась до відповідачів з вимогою усунути дефект, однак його усунуто не було. Оскільки зазначений недолік автомобіля усунути неможливо, позивач вимагала замінити товар неналежної якості на аналогічний товар належної якості та просила стягнути солідарно з відповідачів неустойку за 232 дні прострочення усунення недоліку товару в сумі 271 440 грн., 100 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 11 000 грн. понесених нею витрат на правову допомогу, а також 1 835 грн. 20 коп. витрат на проведення судових експертиз.

Рішенням Нововодолазького районного суду Харківської області від 30 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2008 року, позов задоволено частково. Зобов'язано ЗАТ "АККО-ІНВЕСТ" замінити товар неналежної якості - автомобіль "Мазда-6" на аналогічний товар належної якості. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь ОСОБА_1. 271 440 грн. неустойки за прострочення усунення недоліку товару, 10 000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 11 000 грн. понесених нею витрат на правову допомогу та 1 835 грн. 20 коп. витрат на проведення судових експертиз.

У касаційній скарзі ЗАТ "АККО-ІНВЕСТ" просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення про відмову в позові, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення частково.

Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд серед іншого вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що виявлене протягом встановленого гарантійного строку відшарування фарби на задніх колісних арках, порогах та коробах, передніх та задніх крилах належного позивачу автомобіля "Мазда-6" є істотним недоліком, який виник з вини виробника і усунути який неможливо, а тому автомобіль підлягає заміні на аналогічний належної якості, а оскільки відповідачі порушили встановлені законом порядок і строки для цього, то з них на користь позивачки слід також стягнути і неустойку.

Однак, з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі під час придбання, замовлення або використання продукції, яка реалізується на території України, для задоволення своїх особистих потреб серед іншого мають право на належну якість продукції і саме продукцію належної якості продавець згідно з ч. 1 ст. 6 зазначеного Закону зобов'язаний передати споживачеві.

У разі виявлення протягом встановленого гарантійного строку істотних недоліків, які виникли з вини виробника товару, споживач на підставі п. 2 ч. 1 ст. 708 ЦК України та п.п. 2 ч. 2 п. 1 ст. 8 Закону має право вимагати заміни товару на аналогічний товар належної якості.

Істотний недолік, як встановлює п. 12 ст. 1 Закону України "Про захист прав споживачів" - це недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: а) він взагалі не може бути усунутий; б) його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; в) він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором. Таким чином, підставою для задоволення вимоги про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості є недолік цього товару, який робить неможливим його використання в цілому.

Судом встановлено, що протягом встановленого гарантійного строку на автомобіль позивачки було виявлено недоліки у вигляді відшарування фарби на задніх колісних арках, порогах та коробах, передніх та задніх крилах належного позивачу автомобіля "Мазда-6", у зв'язку з чим після звернення позивача до відповідача у грудні 2004 року та в січні 2006 року, було здійснено фарбування зазначеного автомобіля.

За таких обставин суду слід було з'ясувати чи виявлений у процесі використання автомобіля позивача недолік є таким, що унеможливлює використання автомобіля в цілому, чи це є недоліком окремого вузла автомобіля, який не свідчить про неможливість використання автомобіля в цілому і може бути усунутий шляхом заміни окремого вузла чи вузлів.

Саме від зазначеного залежить правильне вирішення справи, а тому ухвалення судом рішення без з'ясування вказаних обставин є неправильним.

Не можна погодитися і з рішенням суду в частині відшкодування моральної шкоди позивачу, оскільки це суперечить нормам матеріального права.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про захист прав споживачів" в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, який теж поширюється на відносини, що виникають з договору роздрібної торгівлі, споживачі мають право на відшкодування моральної шкоди, заподіяної небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами) у випадках, передбачених законодавством.

Судом встановлено, що моральна шкода заподіяна позивачці моральними стражданнями, пов'язаними з її неодноразовими зверненнями до відповідача з проханням усунути виявлений нею недолік, неможливістю у повній мірі користуватися належним їй автомобілем та необхідністю у подальшому захищати свої права у судовому порядку, а не небезпечними для життя і здоров'я людей товарами (роботами, послугами).

За таких обставин, правильно та повно встановивши фактичні обставини справи в частині вимог про відшкодування моральної шкоди, судом неправильно застосовано норми матеріального права при вирішенні цієї вимоги, що відповідно до ст. 341 ЦПК України є підставою для скасування рішення в частині зазначеної вимоги та ухвалення в цій частині нового рішення про відмову в позові.

Стосовно вимоги про стягнення неустойки, то законодавець в ч. 5 ст. 709 ЦК України та ч. 9 ст. 8 Закону обумовлює можливість її стягнення порушенням строків виконання вимоги споживача про безоплатне усунення недоліків товару, а позивачка обґрунтовує таку вимогу відмовою у безоплатному усуненні недоліків автомобіля та необхідністю заміни автомобіля на автомобіль належної якості.

Суд на зазначене уваги не звернув, обставин вирішення відповідачами вимоги позивачки про безоплатне усунення недоліків автомобіля не перевірив та дійшов передчасного висновку про наявність правових підстав для стягнення неустойки.

Також, вирішуючи вимогу про стягнення понесених витрат на правову допомогу, суд не врахував положення ч. 2 ст. 84 ЦПК України, відповідно до якого граничний розмір компенсації таких витрат встановлюється законом, а на час розгляду справи на підставі п. 2 розділу ХІ ЦПК України (1618-15) Прикінцеві та перехідні положення його встановлено постановою Кабінету Міністрів України "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави" від 27 квітня 2006 року № 590 (590-2006-п) .

Таким чином, при вирішенні позовних вимог про заміну товару неналежної якості на аналогічний товар належної якості, стягнення неустойки та про стягнення понесених витрат на правову допомогу судом допущено порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи і відповідно до ч. 2 ст. 338 ЦПК України є підставою для скасування ухвалених судових рішень з передачею справи на новий розгляд. Оскільки зазначені порушення було допущено судом першої інстанції і не було усунено апеляційним судом справу слід передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись п.п. 2, 5 ч. 1 ст. 336, 341, ч. 2 ст. 338, п. 2 ч. 1, ч. 2 ст. 344 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" задовольнити частково.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 30 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2008 року в частині зобов'язання закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" замінити товар неналежної якості - автомобіль "Мазда-6" на аналогічний товар належної якості та стягнення солідарно із закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" та товариства з обмеженою відповідальністю "АЛК-ІНВЕСТ" на користь ОСОБА_1 271 440 грн. неустойки та 11 835 грн. понесених нею судових витрат скасувати і передати в цій частині справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішення Нововодолазького районного суду Харківської області від 30 листопада 2007 року та ухвалу апеляційного суду Харківської області від 19 березня 2008 року в частині вимоги про відшкодування моральної шкоди скасувати та у цій частині ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_1до закритого акціонерного товариства "АККО-ІНВЕСТ" та товариства з обмеженою відповідальністю "АЛК-ІНВЕСТ" про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.