Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Григор'євої Л.І.,

суддів: Пшонки М.П., Гуменюка В.І.,

Жайворонок Т.Є., Косенка В.Й., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом відкритого акціонерного товариства (далі - ВАТ) "Південтеплоенергомонтаж" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа- відділ опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації у м. Києві, про виселення з кімнати гуртожитку без надання іншого жилого приміщення та за позовом відкритого акціонерного товариства "Південтеплоенергомонтаж" до ОСОБА_3, ОСОБА_4про виселення з кімнати гуртожитку без надання іншого житла, за касаційною скаргою ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_1 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2008 року,

23 травня 2006 року позивач звернувся до суду з позовом про виселення ОСОБА_1. та ОСОБА_2. разом із залежними від них особами з кімнати АДРЕСА_1, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідачі, незважаючи на припинення договору оренди житла № 93 від 2 січня 2005 року, відмовляються звільнити зазначену кімнату в гуртожитку.

2 червня 2006 року позивач звернувся з позовом про виселення ОСОБА_3. та ОСОБА_4. з кімнати АДРЕСА_1, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі, незважаючи на припинення договору № 84 від 2 січня 2005 року, відмовляються звільнити зазначену кімнату в гуртожитку.

Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 6 грудня 2006 року вищезазначені позови були об'єднані в одне провадження.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2008 року, позов ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" до ОСОБА_1., ОСОБА_2., третя особа - відділ опіки та піклування Солом'янської районної державної адміністрації в м. Києві, про виселення з кімнати гуртожитку без надання іншого житла задоволено. Виселено ОСОБА_1., ОСОБА_2. із залежною від них особою - дочкою ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1, з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Позов ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" до ОСОБА_3. та ОСОБА_4. про виселення з кімнати гуртожитку без надання іншого житла задоволено. Виселено ОСОБА_3. та ОСОБА_4. з кімнати АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення.Стягнуто солідарно на користь ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. судовий збір у сумі 8 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 7 грн. 50 коп. та із ОСОБА_3., ОСОБА_4. судовий збір по 8 грн. 50 коп. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи по 7 грн. 50 коп.

У касаційній скарзі ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_1. порушують питання про скасування рішення суду першої інстанції й ухвали суду апеляційної інстанції та направлення справи на новий судовий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального й процесуального права.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Статтею 337 ЦПК України визначено, що суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що будівля по АДРЕСА_1 згідно з актом Державного приймання будівлі, затвердженого рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 31 травня 1954 року, збудована і прийнята в експлуатації як гуртожиток тресту "Київпроменергомонтаж" та заселена за призначенням.

Як убачається з архівної довідки від 16 березня 1976 року № 204, трест "Київпроменергомонтаж" перейменовано в трест "Південтеплоенергомонтаж".

Рішенням від 5 липня 1955 року № 857 "Про перейменування вулиць м. Києва" вулицю "Нова" перейменовано на вулицю Ямпільську, а в подальшому рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих від 21 листопада 1961 року - на вулицю Монтажників.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та електрифікації України від 10 березня 1994 року № 57 на базі державного монтажного тресту "Південтеплоенергомонтаж" створено відкрите акціонерне товариство "Південтеплоенергомонтаж".

Відповідно до довідки ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" від 4 травня 2006 року № д-133 гуртожиток по вул. Монтажників, 99/1 у м. Києві знаходиться на балансі підприємства.

Згідно з наказом Фонду державного майна України від 11 липня 1996 року № 788 зазначена будівля передана до статутного фонду позивача відповідно до переліку нерухомого майна, наданого регіональним відділенням Фонду державного майна по м. Києву, станом на 1 січня 1994 року.

Таким чином, гуртожиток по вул. Монтажників, 99/1 у м. Києві знаходиться в повному господарському веденні позивача, який здійснює управління ним, наділений правами та обов'язками щодо нього, тому доводи представника відповідачів щодо неналежності ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" судом до уваги не беруться.

Як убачається з матеріалів справи, у кімнаті АДРЕСА_1 проживають ОСОБА_1., ОСОБА_2. та їхня дочка, ОСОБА_5., ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі договору оренди житла № 93 від 2 січня 2005 року.

Відповідачам ОСОБА_3. та ОСОБА_4. відповідно до договору оренди № 84 від 2 січня 2005 року ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" надало для проживання кімнату АДРЕСА_1

З довідок ВАТ "Південтеплоенергомонтаж" убачається, що відповідачі не є працівниками вищезазначеного підприємства.

Відповідно до п.1.3 вищезазначеного Договору, строк його дії сторонами встановлено з 1 січня 2005 року до 31 грудня 2005 року, його автоматична пролонгація договором не передбачена.

Згідно зі ст. 822 ЦК України наймодавець не пізніше ніж за три місяці до спливу строку договору найму житла може запропонувати наймачеві укласти договір оренди на таких самих або інших умовах чи попередити наймача про відмову від укладення договору на новий строк.

15 вересня 2005 року позивачем відповідачам направлено попередження про відмову від укладення договору найму (оренди) спірного житла на новий строк. Однак відповідачі спірні кімнати, відповідно до умов договорів, не звільнили.

Відповідно до ст. ст. 128, 129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідного профспілкового комітету.

На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку видається спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.

Судом установлено, що після закінчення строку дії договору оренди спеціальний ордер відповідачам на право проживання в гуртожитку не видавався, у зв'язку з чим передбачені законом підстави для проживання відповідачів у спірних кімнатах гуртожитку відсутні.

Статтею 109 ЖК України передбачено, що виселення із займаного жилого приміщення допускається з підстав, встановлених законом.

Виселення проводиться добровільно або в судовому порядку.

Виходячи з обставин, викладених вище, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що відповідачі без законних підстав, після закінчення обумовленого строку дії договору оренди проживають у кімнатах № 5, АДРЕСА_1, без видачі спеціального ордера, який є єдиною підставою для вселення в гуртожиток, добровільно виселитися відмовляються, а тому вимоги позивача є обґрунтованими.

Наведені в касаційній скарзі доводи про неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права не підтверджуються матеріалами справи.

За таких обставин колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що судові рішення відповідають вимогам матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими й правильність висновків судів не спростовують.

Керуючись ст. ст. 337, 344, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_4та ОСОБА_1 відхилити, а рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 14 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.