Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного

Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" до ОСОБА_1про відшкодування збитків, за касаційною скаргою Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року,

У січні 2007 року Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі - ВАТ "ЕК "Дніпрообленерго") звернулося до суду з названим позовом.

Посилаючись на те, що ОСОБА_1. порушила Правила користування електроенергією для населення, безобліково споживала електроенергію шляхом зміни схеми підключення електричного лічильника заземленням нульового проводу на опалювальну систему в кухні, про що складено акт від 24 січня 2004 року, позивач просив стягнути з відповідачки на його користь 2257 грн. 48 коп. заподіяних збитків, розмір яких визначено відповідно до Методики обчислення розміру відшкодування збитків, завданих електропостачальнику внаслідок порушення споживачем Правил користування електричною енергією для населення, затвердженої постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 22 листопада 1999 року № 1416 (z0919-99) , (далі - Методика).

Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2007 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року, позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_1. на користь позивача 635 грн. 23 коп. завданих збитків і судові витрати, а в решті вимог відмовлено.

В обґрунтування касаційної скарги позивач посилається на неправильне застосування судами норм матеріального та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування судових рішень і вирішення справи по суті.

Колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Частково задовольняючи позов, місцевий суд, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що розрахунок заподіяних збитків було проведено позивачем із порушенням вимог п. 5 Методики, оскільки його слід було визначати з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку.

Однак з таким висновком судів погодитись не можна.

Статтею 27 Закону України "Про електроенергетику", якою встановлено відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику, визначено, що правопорушеннями в електроенергетиці, зокрема, є: крадіжка електричної енергії, самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

Згідно з п. 48 Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (1357-99-п) (далі - Правила), споживач несе відповідальність згідно із законодавством, зокрема, за розкрадання електричної енергії в разі самовільного підключення до електромереж і споживання електричної енергії без приладів обліку.

Судами встановлено, що актом про порушення Правил від 24 січня 2004 року зафіксовано здійснення ОСОБА_1. зміни схеми підключення електричного лічильника заземленням нульового проводу на опалювальну систему в кухні. Позивачем нараховано відповідачці суму збитків, а саме: 2344 грн. 18 коп. з дня останньої технічної перевірки, що мала місце 14 лютого 2002 року.

Відповідно до п. 5 Методики, чинної на час виникнення спірних правовідносин, розрахунок завданих енергопостачальнику збитків здійснюється за кількістю днів з дня останнього контрольного зняття представником енергопостачальника показів приладу обліку чи його технічної перевірки до дня усунення порушення (зокрема, у разі виявлення представником енергопостачальника прихованої електропроводки, пристрою, що занижує покази приладу обліку, кількість днів обчислюється з дня останньої технічної перевірки і до дня усунення порушення, але не більше терміну позовної давності).

Пунктами 1.2 і 3.18 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики від 31 липня 1996 року № 28 (z0417-96) , у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, що технічна перевірка - це виконання комплексу робіт з метою визначення відповідності нормативно-технічним документам стану засобу обліку електричної енергії та схеми його підключення, а також відповідності стану електропроводки та електроустановок від межі балансової належності до точки обліку, яка має здійснюватися постачальником електричної енергії не рідше одного разу на три роки.

Оскільки ОСОБА_1. було здійснено позооблікове споживання електроенергії шляхом зміни схеми підключення електричного лічильника заземленням нульового проводу на опалювальну систему в кухні, місцевий суд у порушення вимог ст.ст. 213, 214 ЦПК України не вирішив питання, чи мав позивач можливість встановити таке порушення Правил при звичайному огляді приладу обліку під час контрольного зняття його показів, чи навпаки виявлення такого порушення потребувало проведення технічної перевірки приладу обліку й відповідно нарахування розміру збитків із дня проведення технічної перевірки.

Апеляційний суд, переглядаючи ухвалене рішення, не виконав вимог ст. 303 ЦПК України, не звернув уваги на зазначені порушення та не перевірив належним чином доводів апеляційної скарги.

За таких обставин ухвалені в справі судові рішення не можна визнати законними й обґрунтованими, а тому вони підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" задовольнити частково.

Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 червня 2007 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22 листопада 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.