Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши у попередньому судовому засіданні в м. Києві 29 серпня 2008 року справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 травня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що його бабусі та дідусю з боку батька - ОСОБА_3. і ОСОБА_4., на праві власності належала квартира АДРЕСА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько - ОСОБА_5.

Після смерті у березні 2006 року його бабусі - ОСОБА_3., відкрилась спадщина на 1/2 частку зазначеної квартири.

Спадкоємцями першої черги після смерті бабусі були він, дідусь та його сестра - ОСОБА_2. До нотаріальної контори ніхто з них не звертався, хоча дідусь проживав у спірній квартирі разом із бабусею на час відкриття спадщини та вважається таким, що прийняв спадщину.

У ІНФОРМАЦІЯ_2 помер дідусь, його спадкоємцями є він та відповідачка.

Проте, від нього факт смерті діда було приховано і про зазначене він дізнався лише в жовтні 2007 року, після чого одразу звернувся до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, але йому було відмовлено у видачі відповідного свідоцтва через пропуск встановленого законом шестимісячного строку.

Вважаючи, що строк ним пропущено з поважних причин, оскільки він не знав про смерть спадкодавця, просив визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 грудня 2007 року позов задоволено та визначено ОСОБА_1. додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини шість місяців.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 травня 2008 року зазначене рішення суду першої інстанції скасовано й ухвалено нове, яким у задоволенні позову відмовлено.

У обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_1. посилається на невідповідність висновків апеляційного суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права і ставить питання про скасування рішення апеляційного суду й залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що підстави для скасування судового рішення відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судом допущено порушення або неправильне застосування норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст. ст. 332, 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити, рішення Апеляційного суду Дніпропетровської області від 8 травня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.