Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Гнатенка А.В.,

суддів: Косенка В.Й., Костенка А.В., Данчука В.Г., Григор'євої Л.І., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю "Гермес-Логістик", про вселення та зобов'язання не чинити перешкод у користуванні жилим приміщенням, вселення та виселення без надання іншого жилого приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_4, товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Гермес-Логістик", Святошинської районної в м. Києві державної адміністрації про визнання ордера недійсним, зобов'язання видати ордер на квартиру та відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_1на рішення апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2008 року,

ОСОБА_1. звернувся до суду з позовом, в якому просив виселити відповідачів ОСОБА_2., ОСОБА_3. та їхню неповнолітню дочку, ОСОБА_5., з кімнати АДРЕСА_1та вселити його разом із сім'єю в кімнати № 2 та № 6 цієї квартири, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він працює в ТОВ "Гермес-Логістик" і на підставі ордера, виданого ВАТ "Гермес", від 20 липня 2006 року № 15 має право на заняття вказаних кімнат, однак відповідачі чинять йому перешкоди в проживанні.

ОСОБА_2. звернулась до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1., ОСОБА_6. та ОСОБА_4., в якому просила визнати ордер, виданий 20 липня 2006 року, недійсним.

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 29 жовтня 2007 року позов задоволено частково. Постановлено виселити ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_5. з кімнати АДРЕСА_1; вселити ОСОБА_1., ОСОБА_6. та ОСОБА_4. у кімнати № 2 та № 6 указаної квартири; зобов'язати ОСОБА_2., ОСОБА_3. та ОСОБА_5. не чинити перешкод у користуванні місцями загального користування в указаній квартирі.

У задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2008 року вказане рішення суду першої інстанції скасовано, у справі ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1. щодо вселення його, ОСОБА_6. та ОСОБА_4. у кімнату № 6 у АДРЕСА_1.

Зустрічний позов ОСОБА_2. та ОСОБА_3. задоволено частково та визнано ордер № 15, виданий 20 липня 2006 року ОСОБА_1., на право заняття кімнати № 6 у квартирі АДРЕСА_1 недійсним.

У решті - рішення залишено без змін.

Не погодившись із вищезазначеним рішенням апеляційного суду, ОСОБА_1. подав касаційну скаргу, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати та ухвалити у справі нове рішення.

Касаційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1. про вселення його, ОСОБА_6. та ОСОБА_4. у кімнату № 6 у АДРЕСА_1

Задовольняючи частково зустрічний позов ОСОБА_2. та ОСОБА_3. та визнаючи ордер № 15, виданий 20 липня 2006 року ОСОБА_1. на право заняття кімнати № 6 у квартирі АДРЕСА_1 недійсним, апеляційний суд правильно виходив із того, що квартира НОМЕР_1 має статус гуртожитку та використовується для проживання сімей, а тому ордер на право зайняття кімнат у цій квартирі може видаватись лише на відособлене приміщення. Крім того, виділення вказаної кімнати іншій сім'ї фактично позбавляє можливості проходу до кімнати № 7.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1. 20 липня 2006 року було видано ордер на право зайняття кімнат № 2 і № 6 (за планом БТІ) у квартирі НОМЕР_11 у АДРЕСА_1на сім'ю у складі трьох осіб: він, дружина, ОСОБА_6., та син, ОСОБА_4. Указаний ордер було видано на підставі спільного рішення адміністрації та профкому ВАТ "Гермес" від 4 липня 2006 року.

ОСОБА_2. згідно з ордером № 3 від 16 березня 2006 року займає кімнату № 7 у тій же квартирі НОМЕР_1.

Відповідно до п. 4 Примірного положення про гуртожитки: гуртожитки поділяються на два види: для проживання одиноких громадян (жилі приміщення знаходяться в спільному користуванні декількох осіб, що не перебувають у сімейних стосунках) та для проживання сімей (жилі приміщення, що складаються з однієї чи декількох кімнат, перебувають у відособленому користуванні сімей).

За таких обставин апеляційний суд правильно скасував рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтями 338- 341 ЦПК України передбачено випадки, в яких рішення суду скасовується.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування ухваленого судового рішення, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись ст. 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1відхилити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 6 березня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.