Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Донецької області від 15 жовтня 2007 року,

У січні 2007 року ОСОБА_1. звернулась в суд із зазначеним позовом, посилається на те, що 2 листопада 2006 року, приблизно о 15 год. 30 хв., на вул. Філатова в м. Харсизьку, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), з вини відповідача ОСОБА_2., який порушив Правила дорожнього руху. У результаті ДТП належний позивачці автомобіль ВАЗ-21093, яким керував ОСОБА_3., був механічно пошкоджений. Позивачка просила стягнути з відповідача 4 564 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди та 5 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Харцизького міського суду Донецької області від 22 червня 2007 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Донецької області від 15 жовтня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_2. на користь ОСОБА_1. 4 564 грн. 90 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.

У касаційній скарзі ОСОБА_2. просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з вини ОСОБА_2., який порушив Правила дорожнього руху, 2 листопада 2006 року сталася ДТП, унаслідок якої автомобіль ВАЗ-21093 був механічно пошкоджений. Володілець автомобіля ВАЗ-21093 ОСОБА_3. видав 2 листопада 2006 року ОСОБА_2. письмову розписку про те, що матеріальна та моральна шкода відшкодована, претензій до ОСОБА_2. не має.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, апеляційний суд виходив з того, що розписка ОСОБА_3 . щодо відшкодування йому шкоди відповідачем, не має відношення до відшкодування шкоди позивачці. Діями відповідача, ОСОБА_1. як власнику автомобіля заподіяно матеріальну та моральну шкоду, а тому стягнув суми на відшкодування шкоди з ОСОБА_2.

З такими висновками апеляційного суду погодитися не можна.

Згідно зі ст. 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Оскільки ОСОБА_2 . винним себе в порушенні Правил дорожнього руху та механічному пошкодженні автомобіля ВАЗ-21093 внаслідок ДТП визнав і в той же день, 2 листопада 2006 року, повністю відшкодував володільцю транспортного засобу ОСОБА_3 . матеріальну та моральну шкоду, про що ОСОБА_3. видав йому відповідну розписку, то в апеляційного суду не було правових підстав для повторного відшкодування цієї шкоди власнику автомобіля ОСОБА_1.

У силу ст. 339 ЦПК України, установивши, що апеляційним судом скасовано судове рішення, ухвалене згідно із законом, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 33-9 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення апеляційного суду Донецької області від 15 жовтня 2007 року скасувати, залишити в силі рішення Харцизького міського суду Донецької області від 22 червня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.