Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про зобов'язання провести капітальний ремонт будинку, стягнення матеріальної та моральної шкоди, за касаційною скаргою виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради на рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 7 березня 2007 року,

У вересні 2006 року ОСОБА_1. звернувся до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що він є інвалідом війни другої групи довічно, а його дружина - ветераном праці похилого віку, тому відповідно до діючого законодавства має право на безоплатний ремонт будинку, однак відповідачі виконати ремонт його власного будинку відмовляються. Просив провести ремонт його особистого будинку в розмірі 42 кв.м., а також виконати ремонт санвузлів, системи опалення та колонки.

Рішенням Старокостянтинівського районного суду від 25 січня 2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 7 березня 2007 року позов задоволено частково. Зобов'язано виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради провести безоплатний капітальний ремонт житлового будинку, який належить ОСОБА_1. Ухвалою цього ж суду від 30 березня 2007 року вказане рішення роз'яснено та вказано, що відповідач зобов'язаний провести капітальний ремонт усього будинку позивача.

Виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції й залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 п. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України (2747-15) ) компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з п. 2, п. 15 ч. 1 ст. 3 КАС України адміністративний суд - це суд загальної юрисдикції, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних спорів.

Відповідно до п. 1 Прикінцевих та перехідних положень КАС України (2747-15) цей Кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005 року за винятком, встановленим пунктом 2 цього розділу.

З матеріалів справи вбачається, що ця справа розглянута судами після 1 вересня 2005 року за правилами, встановленими Цивільним процесуальним кодексом України (1618-15) .

Таким чином, суд, вирішивши по суті справу, помилково визнав, що виник цивільно-правовий спір і вимоги позивача повинні розглядатися за правилами позовного провадження з посиланням на норми Цивільного процесуального кодексу України (1618-15) .

Ураховуючи вищевикладене та суть спору, колегія суддів вважає, що в даному випадку виник публічно-правовий спір і вимоги ОСОБА_1 . повинні були розглядатися за правилами, встановленими КАС України (2747-15) .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд першої інстанції повинен був закрити провадження у справі.

У порушення згаданих норм процесуального права суд першої інстанції помилково розглянув непідвідомчий йому спір, а апеляційна інстанція при перегляді рішення суду першої інстанції на це уваги не звернула, залишивши у силі рішення, помилково ухвалене за правилами цивільного, а не адміністративного судочинства.

За таких обставин, відповідно до ст. 340 ЦПК України ухвалені судами першої та апеляційної інстанцій судові рішення підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 336, 340 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради задовольнити частково.

Рішення Старокостянтинівського районного суду від 25 січня 2007 року та рішення колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Хмельницької області від 7 березня 2007 року скасувати, а провадження в справі закрити.

Ухвала оскарженню не підлягає.