Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту ухилення від виконання обов'язку утримання спадкодавця,

У листопаді 2006 року ОСОБА_1 звернулася із зазначеною заявою посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер її брат ОСОБА_2 Після його смерті відкрилась спадщина на частину будинку з надвірними будівлями АДРЕСА_1. За життя померлого його діти з ним не спілкувались, місце знаходження їх було невідомо. Позивачка належить до другої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_2 Від державного нотаріуса позивачка ОСОБА_1 дізналась, що до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини за законом звернувся син померлого брата ОСОБА_3 Оскільки ОСОБА_3 не утримував батька, який був непрацездатним і потребував матеріальної допомоги, а позивачка доглядала за померлим братом і є спадкоємцем другої черги, тому для оформлення спадщини на своє ім'я ОСОБА_1 просить задовольнити її заяву і встановити факт ухилення ОСОБА_3 від виконання обов'язків, щодо утримання спадкодавця ОСОБА_2

Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 1 березня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2007 року, заяву задоволено.

У касаційній скарзі ОСОБА_3просить скасувати ухвалені судові рішення та ухвалити рішення про відмову у задоволенні вимог ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Задовольняючи заяву ОСОБА_1 та визнаючи ОСОБА_3 таким, що ухилявся від виконання свого обов'язку щодо утримання спадкодавця, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, щоОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, за життя через поганий стан здоров'я ніде не міг працевлаштуватися, а тому не мав засобів для існування. У зв'язку з чимОСОБА_2 перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги. ОСОБА_3., у порушення статті 202 СК України, не виконував своїх обов'язків по утриманню та наданню матеріальної допомоги своєму батьку.

Однак з такими висновками суду погодитись не можливо.

Відповідно до частини 1 статті 202 СК України повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Нормами статті 1224 ЦК України передбачена можливість усунення від спадкування особи, котра ухилялася від надання допомоги спадкодавцеві, який через похилий вік, тяжку хворобу або каліцтво був у безпорадному стані.

Тобто законодавцем закріплено право батьків на отримання від дітей допомоги у разі, якщо батьки є непрацездатними і потребують матеріальної допомоги.

Судом не досліджено чи був спадкодавець непрацездатним, чи син ухилявся від утримання батька і чи прохав батько про таку допомогу, оскільки за віком він був працездатним.

Крім того, суд залишає заяву про встановлення юридичного факту без розгляду, якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження (частина 6 статті 235 ЦПК України).

Встановлення факту ухилення від виконання обов'язку щодо утримання спадкодавця ОСОБА_1 необхідне для подальшого оформлення спадщини.

Такі спори вирішуються у позовному, а не окремому провадженні.

Суд апеляційної інстанції на наведене уваги не звернув, не перевірив доводи апеляційної скарги, залишив рішення районного суду без змін.

За таких обставин, ухвалені судові рішення вважати обґрунтованими немає підстав. Такі рішення підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 338, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 1 березня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Рівненської області від 30 травня 2007 року скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для розгляду іншим суддею.

Ухвала оскарженню не підлягає.