Категорія: 8.2.6 

Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

при секретарі Лопушанській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року по справі за позовом Приватного підприємства "Стройіндустрія" до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби, про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

05.11.2012 року ПП "Стройіндустрія" звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0001792202 від 02.11.2012р. про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 496 065 грн. та припинення виконання визначених у податковому повідомленні - рішенні №0001792202 від 02.11.2012 року грошових зобов'язань ПП "Стройіндустрія" у сумі 496 065 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він не погоджується зі спірним податковим повідомленням - рішенням в частині визначення грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 496 065 грн. і вважає його протиправним. Також позивач, в своєму позові зазначив, що господарські відносини з ТОВ "ВСТК" за договорами №5 від 02.04.2011р., №6 від 02.04.2011р. та №4 від 02.04.2011р. підтверджуються усіма необхідними первинними документами, які відображені у бухгалтерському обліку ПП "Стройіндустрія", а також факт здійснення господарських операцій за вказаними договорами підтверджено і у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. у справі №2а/1570/8141/2011, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012р.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Стройіндустрія" - задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС від 02.11.2012р. №0001792202 в частині визначення ПП "Стройіндустрія" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 496 065 грн. У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, представник ДПІ у Суворовському районі м. Одеси Одеської області ДПС 27.02.2013р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 року, прийняти нову постанову, якою в задоволені позову ПП "Стройіндустрія" відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника позивача, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність законних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП "Стройіндустрія" зареєстроване 07.11.2001р. як юридична особа Виконавчим комітетом Одеської міської ради, що підтверджується спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та перебуває на обліку ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС, як платник податків, а також є платником ПДВ.

У період з 25.09.2012р. по 15.10.2012р. працівниками ДПІ було проведено планову виїзну перевірку ПП "Стройіндустрія" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2011р. по 30.06.2012р., валютного та іншого законодавства з 01.04.2011р. по 30.06.2012р.

За результатами вказаної перевірки складено акт №2702/22-0/31691771 від 22.10.2012р., яким встановлено порушення ПП "Стройіндустрія" у перевірений період вимог п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого, підприємством завищено збитки за півріччя 2012 року - у розмірі 348403 грн., занижено податок на прибуток - на суму 496065 грн. за 2011 рік, у тому числі за 2 квартал 2011 року - на суму 496065 грн. та занижено податок на прибуток - на суму 14343 грн. за півріччя 2012 року, у тому числі за 2 квартал 2012року - на суму 14343грн.

Так, висновок податкового органу про заниження ПП "Стройіндустрія" податку на прибуток на 496065 грн. за 2 квартал 2011 року, з яким не погоджується позивач, обґрунтовано лише тим, що ПП "Стройіндустрія" завищено склад витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування за 2 квартал 2011 року на 2156806 грн., тобто підприємством позивача в порушення п.138.2, ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 ПК України включено до складу витрат суми витрат по договорах з ТОВ "ВСТК" на надання послуг №5 від 02.04.2011р. на отримання послуг навантажувачів і бульдозерів, №6 від 02.04.2011р. на вивантаження, перевантаження, транспортування сипучих матеріалів та №4 від 02.04.2011р. на поставку будматеріалів. Також, спірною перевіркою встановлено, що за 2 квартал 2011 року ПП "Стройіндустрія" включено до складу витрат операції, проведені у бухгалтерському обліку по взаємовідносинах з ТОВ "ВСТК" без надання актів виконаних робіт, послуг та видаткових накладних.

На підставі зазначених висновків акту перевірки, уповноваженою особою ДПІ у Суворовському районі м.Одеси Одеської області ДПС було прийнято податкове повідомлення-рішення №0001792202 від 02.11.2012р., яким ПП "Стройіндустрія" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем 510 408 грн. та визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 3 585,75 грн.

Не погоджуючись з вищевказаними висновками та рішенням податкового органу, позивач оскаржив їх до суду.

Вирішуючи справу по суті та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведена правомірність прийнятого ним рішення, у зв'язку з чим, позовні вимоги є обґрунтованими, але підлягають частковому задоволенню.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, повністю погоджується з такими висновками суду першої інстанції і вважає їх обґрунтованими та відповідаючими діючому законодавству, виходячи з наступного.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, п.138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визначаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

А у відповідності до приписів п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, не включається до складу витрат, витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно ж до вимог ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової зв'язності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно ч.1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та що первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

А як видно з п.2.1.,2.2. "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку" (затв. наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 (z0168-95) р.), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Так, судом 2-ї інстанції встановлено, що ПП "Стройіндустрія" у перевіряємий період здійснювало діяльність з виробництва бетонних сумішей, готових для використання, та оптову торгівлю будівельними матеріалами.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.04.2011р. між ПП "Стройіндустрія" (замовник) та ТОВ "ВСТК" (постачальник) було укладено договір поставки №4, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язується поставити на складські та виробничі майданчики і передати у власність замовнику товар/будівельні матеріали та обладнання, а замовник зобов'язується прийняти і своєчасно здійснити його оплату.

Згідно з п.2 вказаного договору, обсяг поставки (кількість) товару, що повинен бути поставлен постачальнику замовником за даним договором, визначається замовником шляхом надання постачальнику письмових замовлень в порядку встановленому договором. Відповідно до п.3.2 вказаного договору передбачено, що доставка товару на об'єкт замовника здійснюється автотранспортом постачальника. При цьому, згідно п.3.6 даного договору, товар вважається поставленим постачальником з моменту отримання товару замовником з оформленими документами (рахунком, накладною, податковою накладною). А згідно п.4.2. вартість партії товару визначається у відповідних специфікаціях, рахунках-фактурах та накладних.

Як видно з матеріалів справи, ПП "Стройіндустрія" на підтвердження виконання вказаного договору №4 від 02.04.2011р. надало окружному суду заявки на поставку будівельних матеріалів, специфікації, рахунки-фактури, видаткові накладні.

Крім того, ПП "Стройіндустрія" представила суду і належним чином оформлені та виписані ТОВ "ВСТК" податкові накладні: №688 від 02.04.2011р., №689 від 05.04.2011р., №690 від 14.04.2011р., №694 від 29.04.2011р., №131 від 10.05.2011р., №410 від 24.06.2011р., №358 від 01.06.2011р., №367 від 07.06.2011р., №410 від 24.06.2011р., №358 від 01.06.2011р., №367 від 07.06.2011р., №131 від 10.05.2011р., №688 від 02.04.2011р., №689 від 05.04.2011р., №690 від 14.04.2011р., №694 від 29.04.2011р. При чому, усі суми за вказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту. Також, позивачем було реально сплачено кошти за зазначений товар з урахуванням ПДВ, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, які наявні в матеріалах справи.

Крім того, як встановлено по справі, 02.04.2011р. між ТОВ "ВСТК" (виконавець) та ПП "Стройіндустрія" (замовник) було укладено договір про надання послуг №5, відповідно до умов якого, виконавець надає замовнику бульдозери, погрузчики та забезпечує робочим персоналом для підгортання та окучування сипучих матеріалів на орендованих складських площадках (вул.Хімічна,5, вул.Хімічна,1, станція Ліски) замовника. Згідно п.2.1. договору бульдозери, погрузчики надаються замовнику з водіями за попереднім замовленням.

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем було надано відповідні заявки, рахунки-фактури, талони замовника, акти виконаних робіт. Також, позивачем до суду надано і виписані ТОВ "ВСТК" податкові накладні: №693 від 29.04.2011р., №587 від 31.05.2011р., №566 від 30.06.2011р., суми по яким були включені позивачем до складу податкового кредиту. Також, позивачем було сплачено кошти за зазначені послуги, що підтверджується банківськими виписками по рахунку, які наявні в матеріалах справи.

В той же день, т.б. 02.04.2011р., між ТОВ "ВСТК" (виконавець) та ПП "Стройіндустрія" (замовник) було укладено ще один договір про транспортне обслуговування №6, відповідно до умов якого, виконавець надає замовнику транспортні засоби та забезпечує робочим персоналом для вивантаження і транспортування вантажу замовника (сипучих матеріалів: пісок, цемент, щебінь тощо) із залізничних станцій на виробничі та складські площадки замовника та транспортування готової продукції замовника (перевозка бетонних сумішей).

На підтвердження виконання зазначеного договору позивачем також було надано усі необхідні первинні документи, а саме: відповідні заявки, рахунки-фактури, талони замовника, акти виконаних робіт. Також, ПП"Стройіндустрія" до суду надано виписані ТОВ "ВСТК" податкові накладні: №691 від 29.04.2011р., №692 від 29.04.2011р., №586 від 31.05.2011р., №567 від 30.06.2011р., №586 від 31.05.2011р., №567 від 30.06.2011р., №691 від 29.04.2011р., які належним чином оформлені, суми по яким, в свою чергу, були включені позивачем до складу податкового кредиту. Крім того, судами обох інстанцій встановлено, що позивачем було реально сплачено кошти за зазначені послуги (товар), що підтверджується банківськими виписками по рахунку.

До того, судовою колегією було досліджено наявні в матеріалах справи журнал - ордер і відомість по рахунку 631 розрахунки з вітчизняними постачальниками, оборотно-сальдова відомість по рахунку 631 контрагенти, договір №280 від 30.08.2007р. оренди відкритої площадки 367кв.м. з прилеглою залізничною колією за адресою: м.Одеса, вул.Хімічна,1, укладений з ВАТ "Олім-круг" та додаткові угоди до нього, договір №03-10 від 01.10.2010р. оперативної оренди нежитлового приміщення та складської площадки площею 488,0 м2. за адресою м.Одеса, вул.Хімічна,5, укладений з ЗАТ "Завод залізобетонних виробів №2 "Одесбуд", договір №64-ЮІ від 17.06.2010р. з ДП "Український державний центр транспортного сервісу "Ліски" щодо надання послуг пов'язаних з прийомом, відправленням та переробкою вантажів на території Філії УДЦТС "Ліски", Технологічну карту виготовлення бетонної суміші на бетонозмішувальному вузлі ПП"Стройіндустрія".

Таким чином, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції вважає, що у позивача наявні усі необхідні первинні документи щодо господарських відносин з ТОВ "ВСТК", ним реально сплачені кошти (з урахуванням ПДВ), які було включено до складу витрат за 2 квартал 2011 року.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до вимог ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Так, як видно з матеріалів справи, а саме - постанови Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. у справі №2а/1570/8142/2011 за адміністративним позовом ПП "Стройіндустрія" до ДПІ у Суворовському районі м.Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення №0002142301 від 06.10.2011р. про донарахування ПП "Стройіндустрія" податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ "ВСТК", зазначене рішення податкового органу визнано протиправним та скасовано. При цьому, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 17.04.2012р. дану постанову Одеського окружного адміністративного суду від 05.12.2011р. - залишено без змін.

З цього приводу, також слід зазначити, що в межах розгляду справи №2а/1570/8142/2011 судами теж було досліджено усі спірні по даній справі господарські взаємовідносини між ПП "Стройіндустрія" та ТОВ "ВСТК" і вказаними вище судовими рішеннями було визнано протиправними висновки відповідача про відсутність у ПП "Стройіндустрія" документального підтвердження, зокрема первинних документів, виконання умов договорів з ТОВ "ВСТК" №5 від 02.04.2011р., №6 від 02.04.2011р., №4 від 02.04.2011р. за червень 2011 року.

При цьому, судова колегія критично ставиться до тверджень представників відповідача щодо того, що ТОВ "ВСТК" фактично не могло здійснювати постачання товару на адресу позивача та виконувати зобов'язання, визначені договорами №5 від 02.04.2011р., №6 від 02.04.2011р., №4 від 02.04.2011р., оскільки у нього відсутні мінімально необхідні ресурси (основні засоби, складські приміщення, транспортні засоби, трудові ресурси) для здійснення господарської діяльності та підприємство було відсутнє за місцезнаходженням. Так, вказані обставини відповідачем ніяким чином не підтверджені належними доказами, а надані представником відповідача акти про неможливість проведення перевірки ТОВ "ВСТК" від 28.08.2011р. №48690/7/23-523, від 15.09.2011р. №2364/23-513, від 03.08.2011р. №1945/23-512/35179825, від 29.07.2011р. №1919/23-513/35179825 були складені не у період в який мали місце зазначені господарські операції позивача з ТОВ "ВСТК" та, в свою чергу, свідчать саме про неможливість проведення перевірки.

Відповідно до приписів "Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства" (затв. наказом ДПА України №984 від 22.12.2010р. (z0034-11) ), "Порядку взаємодії між структурними підрозділами органів державної податкової служби з питань реєстрації та обліку платників податків" (затв. наказом від 28.02.2007р. за №110 (v0110225-07) ), у разі відсутності платника податку за місцезнаходженням у акті перевірки повинні зазначатися лише причини неможливості проведення перевірки та не можуть міститися висновки за результатами перевірки, які впливатимуть на права та, свободи та інтереси інших осіб.

При цьому, слід вказати, що Порядком оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства також передбачено, що не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

Крім того, відповідно до діючого законодавства України, юридична відповідальність є індивідуальною та порушення контрагентом позивача податкового законодавства само по собі не може розцінюватися як підстава для встановлення відповідальності для позивача. Податковим законодавством не передбачено виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його контрагентом правил оподаткування та податкового законодавства. У розглядуваному випадку відносин взаємозалежності позивача з ТОВ "ВСТК" не встановлено, а ДПІ не доведено, що позивач міг або повинен був знати про допущені його контрагентом порушення законодавства.

Також, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, не приймає до уваги і посилання відповідача на те, що факт виконання договору про транспортне обслуговування №6 від 02.04.2011р. не підтверджений товарно-транспортними накладними, оскільки, як встановлено по справі, весь технологічний процес виготовлення цементу здійснювався таким чином, що транспортні засоби виконували роботи без виїзду з орендованої позивачем території, у зв'язку з чим товарно-транспортні накладні не виписувалися.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що позовні вимоги ПП "Стройіндустрія" щодо скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ у Суворовському районі м.Одеси №0001792202 від 02.11.2012р. підлягають задоволенню лише в частині визначення ПП "Стройіндустрія" грошового зобов'язання з податку на прибуток у сумі 496065 грн.

Одночасно, суд 2-ї інстанції, з урахуванням вказаного вище висновку, вважає що суд 1-ї інстанції прийняв вірне рішення щодо відмови у задоволенні позовних вимог ПП "Стройіндустрія" в частині припинення виконання визначених у податковому повідомленні - рішенні №0001792202 від 02.11.2012 року грошових зобов'язань в сумі 496065 грн. При цьому, слід звернути увагу на те, що судове рішення в цій частині сторонами не оскаржено.

До того ж, згідно із приписами ст.ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, у відповідності до ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що, в свою чергу, не було зроблено представниками ДПІ при розгляді даної справи в судах 1-ї та 2-ї інстанцій.

Отже, за таких обставин, судова колегія приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що спірні податкові повідомлення-рішення були прийняті податковим органом неправомірно, необґрунтовано та без врахування усіх обставин для їх прийняття.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Таким чином, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів апеляційного суду, відповідно до ст. 200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 22 січня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.