Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

головуючого Косенка В.Й.,

суддів: Данчука В.Г., Перепічай В.С., -

розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, Михайлівсько-Рубежівської сільської ради про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування за заповітом та усунення від права на спадкування та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, третя особа: перша Київська обласна державна нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним, визнання права на обов'язкову частку у спадковому майні, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2008 року,

У жовтні 2007 року ОСОБА_1. звернувся в суд із зазначеним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, щоІНФОРМАЦІЯ_1 померла його тітка ОСОБА_3, після смерті якої відкрилася спадщина на земельні ділянки площею 0,25 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд та 0,082 га для ведення особистого селянського господарства за заповітом, складеним померлою на його ім'я.

ОСОБА_2звернувся в суд із зустрічним позовом, в якому просив визнати частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом видане 18 травня 2007 року на ім'я ОСОБА_1 на житловий будинок з надвірними будівлями АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності на 1/2 частину зазначеного житлового будинку і земельних ділянок з підстав, передбачених ст. 1241 ЦК України, оскільки він як непрацездатний вдівець спадкодавця має право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.

Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2008 року, первісний позов задоволено частково, а зустрічний позов задоволено повністю, визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельних ділянок, визнано частково недійсним свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 18 травня 2007 року і визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину житлового будинку та земельних ділянок.

Не погодившись з вищезазначеними судовими рішеннями ОСОБА_1. подав до Верховного Суду України касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд.

Касаційна скарга підлягає відхиленню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з вимогами ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Статтями 342 ЦПК України передбачено випадки, в яких ухвали суду скасовуються.

Оскільки доводи касаційної скарги та матеріали справи не дають підстав для висновку про порушення судами норм матеріального й процесуального права, а отже, відсутні підстави для скасування постановлених судових рішень, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.

Керуючись статтями 332, 336, 342 ЦПК України (1618-15) , колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 31 січня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Київської області від 11 квітня 2008 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.