Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці про стягнення недоплаченої страхової виплати одноразової допомоги,

У грудні 2006 року ОСОБА_1. звернувся із зазначеним позовом, посилаючись на те, що під час перебування у трудових відносинах з підприємствами вугільної промисловості, він отримав професійне захворювання. Висновком МСЕК від 26 березня 2001 року йому було встановлено 50 % стійкої втрати працездатності та визнано інвалідом 3 групи. Відповідно до висновку МСЕК від 22 грудня 2004 року йому встановлено 60 % втрати працездатності. Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Тернівці від 30 грудня 2004 року позивачу було призначено страхову виплату одноразової допомоги у розмірі 17 012 грн. 90 коп. і обмежено до виплати сумою 10 640 грн. чотирикратною заробітною платою з якою сплачуються внески до Фонду. ОСОБА_1. вважає, що при повторному ушкодженні здоров'я з урахуванням іншого захворювання або травми одноразова допомога не повинна обмежуватися чотирикратною величиною граничної суми заробітної плати (доходу) з якої справляються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Просив стягнути з відповідача на свою користь 14 879 грн. 35 коп. в рахунок недоплаченої одноразової допомоги.

Рішенням Тернівського міського суду від 21 грудня 2006 року позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 14 879 грн. 35 коп. в рахунок недоплаченої суми одноразово допомоги.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2007 року рішення Тернівського міського суду від 21 грудня 2006 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати ухвалене рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до частини 2 статті 34 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (зі змінами станом на 19 грудня 2006 року) у разі стійкої втрати професійної працездатності, встановленої МСЕК, Фонд соціального страхування від нещасних випадків проводить одноразову страхову виплату потерпілому, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток втрати потерпілим професійної працездатності, але не вище чотирикратного розміру граничної суми заробітної плати (доходу), з якої справляються внески до Фонду. У разі коли при подальших обстеженнях МСЕК потерпілому встановлено інший, вищий ступінь втрати стійкої професійної працездатності, з урахуванням іншої професійної хвороби або іншого каліцтва, пов'язаного з виконанням трудових обов'язків, йому провадиться одноразова виплата, сума якої визначається із розрахунку середньомісячного заробітку потерпілого за кожний відсоток збільшення ступеня втрати професійної працездатності відносно попереднього обстеження МСЕК.

Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що обмеження граничного розміру одноразової страхової виплати застосовується як при призначенні одноразової страхової допомоги так і при перерахунку останньої.

У відповідності до частини 1 статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні або вирішені ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно статті 337 ЦПК України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Судом апеляційної інстанції досліджено обставини справи повно, зібраним доказам дана оцінка.

Доводи скарги висновків суду не спростовують.

Рішення апеляційного суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його зміни або скасування не встановлено.

Керуючись статтями 335, 337, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 2 серпня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.