Колегія суддів Судової палати у

цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області про визнання відмови у перерахунку розміру аліментів неправомірною,

ОСОБА_1. звернулася до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до рішення Баштанського районного суду Миколаївської області від 29 вересня 1995 року з ОСОБА_2. на її користь стягуються аліменти в розмірі частини всіх його доходів. З вересня 2005 року посадовими особами ДВС не було здійснено перерахунок розміру аліментів у відповідності до вимог ст. 181 СК України , у розмірі, що не може бути менше 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку.

У квітні 2006 року позивачка звернулася до ДВС з заявою про перерахунок розміру аліментів, але у перерахунку їй відмовлено.

Через неправомірні дії державних виконавців, протягом року не було здійснено перерахунок розміру аліментів, виникла заборгованість по сплаті аліментів в сумі 862 грн. 40 коп. Крім того, вказаними діями їй було завдано моральну шкоду, що знайшла своє виявлення у нервових зривах та постійному хвилюванні. Враховуючи викладене, просила суд визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби у Баштанському районі та зобов'язати ДВС провести розрахунок стосовно наявної заборгованості по аліментах та стягнути на її користь 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Постановою Баштанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2006 року позов задоволено частково та зобов'язано відповідача провести з 15 жовтня 2005 року перерахунок аліментів відповідно до ч. 2 ст. 182 СК України та стягнуто на користь позивачки 400 грн. моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2007 року постанову Баштанського районного суду Миколаївської області від 30 жовтня 2006 року залишено без змін.

У касаційній скарзі Державна виконавча служба у Баштанському районі Миколаївської області ставить питання про скасування рішення судів першої та апеляційної інстанцій, у зв'язку з порушенням норм процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції в порядку цивільного судочинства.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1. 19 вересня 2006 року звернулася до суду із позовною заявою, в якій просила справу розглянути в порядку встановленому КАС України (2747-15) .

Суд першої інстанції розглянув справу за правилами, встановленими КАС України (2747-15) .

Розглядаючи справу за апеляційною скаргою на постанову суду першої інстанції та залишаючи її без змін, апеляційний суд розглянув її за правилами ЦПК України (1618-15) , з чим погодитися не можна. За положенням норм цивільного процесуального права апеляційні суди розглядають цивільні справи - ст. 291 ЦПК України .

Справа, що переглядалася є адміністративною, оскільки позовна заява подана за правилами КАС України (2747-15) , відкрите провадження за цими ж нормами та розглянута в порядку адміністративного судочинства, тому і мала переглядатися апеляційним судом за нормами КАС України (2747-15) .

Висновки апеляційного суду про те, що позов мав бути заявлений за нормами ЦПК України (1618-15) та судом першої інстанції справа також мала бути розглянута за нормами ЦПК України (1618-15) є правильними, проте позов заявлений за нормами КАС України (2747-15) , відкрито провадження та справа розглянута за цими нормами, тому і апеляційний суд мав розглянути цю адміністративну справу за нормами КАС України (2747-15) , чого зроблено не було.

За таких підстав ухвала апеляційного суду підлягає скасуванню із направленням справи на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, яким на даний час є Одеський апеляційний адміністративний суд.

Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів

Касаційну скаргу Державної виконавчої служби у Баштанському районі Миколаївської області задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 17 січня 2007 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Ухвала оскарженню не підлягає.