Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

головуючого Патрюка М.В.,

суддів: Барсукової В.М., Жайворонок Т.Є.,

Луспеника Д.Д., Лященко Н.П., -

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до громадського об'єднання "Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів № 1", треті особи - ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання недійсним рішень правління товариства, договорів купівлі-продажу нежилих приміщень,

за касаційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3

на рішення апеляційного суду Чернівецької області від 17 січня 2008 року,

У січні 2006 року ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4. звернулися в суд зі вказаним вище позовом, посилаючись на те, що вони є членами ГО "Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів № 1", правління якого відповідно до протоколів від 25.09.2002 р. № 18 та від 2.10.2002 р. № 19 прийняло рішення про зміну статусу приміщення майстерень і переведення їх в гаражні бокси за номерами 290 і 291 і зобов'язано голову правління продати їх відповідно ОСОБА_5. та ОСОБА_6. Після оформлення зміни статусу приміщення та оцінки, головою правління товариства 24.10.2002 р. укладено угоду № 1 про продаж гаражного боксу № 290 ОСОБА_5. і 26.10.2002 р. - угоду № 2 про продаж гаражного боксу № 291 ОСОБА_6. за умови сплати ними вартості гаражних боксів (відповідно 6594 грн. і 6884 грн.) у рахунок погашення заборгованості за електроенергію.

Позивачі вважали, що порушені їх права як членів товариства, так як вони також мали право на придбання майна, яке підлягало реалізації, а ОСОБА_4. мав майнові претензії до товариства. Крім того, правління товариства вийшли за межі своєї компетенції, оскільки оспорені ними рішення вправі були вирішувати лише загальні збори товариства.

У зв'язку з наведеним просили про задоволення позову.

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 12 жовтня 2007 року позов ОСОБА_1., ОСОБА_2., ОСОБА_3, ОСОБА_4. задоволений в повному обсязі.

Рішенням апеляційного суду Чернівецької області від 17 січня 2008 р. рішення суду першої інстанції скасовано, у задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4., посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просять рішення апеляційного суду скасувати і залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи в задоволенні позову, апеляційний суд виходив з того, що позивачі не довели свого членства в ГО "Товариство по експлуатації індивідуальних гаражів № 1", а тому їх права оскаржуваними рішеннями та угодами не порушені. Крім того, правління товариства прийняли рішення в межах своєї компетенції.

Проте до таких висновків суд апеляційної інстанції прийшов із порушенням вимог процесуального закону.

Відповідно до ст. 305 ЦПК України апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання особи, яка бере участь у справі, щодо якої немає відомостей про вручення їй судової повістки.

З матеріалів справи вбачається, що проводячи судове засідання 9.01.2008 р. апеляційний суд не мав відомостей про вручення судової повістки позивачу ОСОБА_2. Оголошуючи перерву на 17.01.2008 р. і ухвалюючи в цей день судове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд порушив вимоги ч. 3 ст. 191 ЦПК України, оскільки взагалі не повідомив осіб, які не з'явилися в судове засідання, а саме - позивачів, про дату повторного судового засідання.

На зазначені доводи, як на підстави касаційної скарги, посилаються ОСОБА_1., ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 338 ЦПК України судове рішення підлягає обов'язковому скасуванню з передачею справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

За таких обставин судове рішення апеляційного суду не може вважатися законним й обґрунтованим та підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до апеляційного суду, в ході якого слід усунути зазначене вище та ухвалити законне і обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити частково.

Рішення апеляційного суду Чернівецької області від 17 січня 2008 року скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.