Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі :

розглянувши справу за позовом ТОВ "Миколаївське" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 про відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову та за зустрічним позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_9, ОСОБА_11, ОСОБА_12 до ТОВ "Миколаївське", ТОВ "Оксамит-сервіс" про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення,

ТОВ"Миколаївське" звернулося до суду із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу будівлі (споруди, приміщення) шляхом викупу № 000675/12 від 31 жовтня 2001 року воно є власником нежилого приміщення площею 231,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Вказане нежиле приміщення зареєстроване в Київському БТІ на праві комунальної власності за ТОВ "Миколаївське", записано у реєстрову книгу № д.9п-141, реєстраційний № 2088-п від 12 лютого 2004 року.

Проте, 4 січня 2002 року відповідачі звернулися до Печерського районного суду м. Києва з позовом про зобов'язання не чинити перешкоди у користуванні підвальним приміщенням у їх будинку та виселити з нього ТОВ "Миколаївське", в якій просили накласти арешт на це приміщення.

Ухвалою суду від 16 січня 2002 року накладено арешт на підвальне приміщення.

4 березня 2002 року відповідачі подали позовну заяву про визнання договору-купівлі продажу, свідоцтва про право власності недійсними та про заборону проведення будівельних і будь-яких інших робіт у цьому підвальному приміщенні. Ухвалою суду від 5 березня 2002 року заборонено проведення будівельних робіт у цьому приміщенні.

4 квітня 2003 року відповідачі звернулися до суду з позовом про припинення та усунення наслідків незаконного будівництва, відшкодування моральної шкоди, в якій також просили забезпечити позов.

15 квітня 2003 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва вдруге було заборонено проводити ремонтні та будівельні роботи в цьому приміщенні.

Вищевказані ухвали Печерського районного суду м. Києва про забезпечення позовів скасовані ухвалою апеляційного суду м. Києва від 29 січня 2004 року. Внаслідок забезпечення позовів у вигляді накладення арешту на нежиле приміщення, належне товариству та заборони проведення будь-яких будівельних робіт заподіяно ТОВ "Миколаївське" матеріальні збитки на суму 305844 грн., які товариство просить стягнути з кожного відповідача по 23526 грн.

Відповідачі звернулися до суду із зустрічним позовом про визнання недійсним договору оренди нежилого приміщення від 28 грудня 2001 року, посилаючись на те, що вказаний договір оренди укладений про людське око, без наміру створити юридичні наслідки.

Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2007 року в задоволенні позову ТОВ "Миколаївське" та у зустрічному позові відмовлено.

Рішенням апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2007 року рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2007 року в частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Миколаївське" скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення, яким позов задоволено та стягнуто з кожного з відповідачів по 23536 грн.46 коп. в рахунок відшкодування збитків, завданих забезпеченням позову. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційних скаргах ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 просять скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції у частині відмови в задоволенні позову ТОВ "Миколаївське" та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд виходив із того, що відповідачі своїми діями щодо ініціювання накладення арешту і заборони проводити будівельні та ремонтні роботи, перешкоджали господарській діяльності ТОВ "Миколаївське", яке є власником спірного нежилого приміщення та завдали йому збитки в розмірі 305844 грн.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитися не можна.

Судом встановлено, що станом на 28 грудня 2001 року право власності на спірні приміщення за ТОВ "Миколаївське" не було зареєстровано та у зв'язку з цим постановою державного нотаріуса Шостої Київської державної нотаріальної контори ТОВ "Миколаївське" відмовлено у посвідченні договору оренди.

Судом першої інстанції вірно встановлено та підтверджується матеріалами справи, що станом на 28 грудня 2001 року і в подальшому, нежитлове приміщення не використовувалося як заклад громадського харчування, ніяких ремонтних робіт в приміщенні не проводилося і згідно ст. 27 Закону України "Про Архітектурну діяльність" та "Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт", затвердженого наказом Держбуду України від 5 грудня 2000 року № 273 не могло проводитися, що унеможливлювало використання приміщення за вказаним в договорі оренди цільовим призначенням.

Крім того, з січня 2004 року, з часу набрання чинності рішення суду, яким були скасовані всі заборони, товариство не використовувало приміщення самостійно і не здавало його в оренду.

Оскільки судом першої інстанції вірно встановлено, що вина відповідачів у затримці використання приміщення відсутня та збитків позивач не поніс, у суду апеляційної інстанції не було підстав для скасування рішення районного суду у частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Миколаївське" та ухвалення нового рішення про задоволення позову. Тому рішення суду апеляційної інстанції у цій частині підлягає скасуванню із залишенням без змін рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 336, 339 ЦПК України, колегія суддів

Касаційні скарги ОСОБА_9, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 задовольнити.

Рішення апеляційного суду м. Києва від 19 вересня 2007 року щодо скасування рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2007 року у частині відмови у задоволенні позову ТОВ "Миколаївське" та задоволення його позову про стягнення з кожного відповідача збитків по 23536 грн. 46 коп. скасувати та залишити без змін рішення Печерського районного суду м. Києва від 23 лютого 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.