Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

розглянувши у судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "БудУКом", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області, про відшкодування моральної шкоди за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "БудУКом" на рішення Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 листопада 2006 року,

У травні 2006 року ОСОБА_1. звернулася до суду із позовом, посилаючись на те, що її чоловік - ОСОБА_2, працював у відповідача монтажником.

15 квітня 2004 року на роботі стався нещасний випадок, її чоловіка було смертельно травмовано частиною конструкції підйомного крану при роботах з розвантаження вантажу.

Згідно з актом розслідування від 29 квітня 2004 року даний нещасний випадок вважається таким, що пов'язаний з виробництвом, підлягає обліку і на нього складається акт за формою Н-1; причинами цього нещасного випадку явилися: установлення вантажу в нестійке положення, на непідготовлене для цього місце; відсутність на місці виробництва схем стропування вантажу; низький рівень організації робіт по переміщенню вантажу кранами на місці виробництва; недостатній контроль з боку служби охорони праці товариства з обмеженою відповідальності "Будівельно-виробниче підприємство "БудУКом" (далі - ТОВ "БВП "БудУКом").

Володільцем джерела підвищеної небезпеки - вантажопідйомного крану МКГ 25 БР № К 0213 КР, який був використаний під час вантажопідйомних робіт та переміщення стріли крану, - є ТОВ "БВП "БудУКом".

Вважаючи, що з вини відповідача, у зв'язку із загибеллю її чоловіка, їй заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює в 70 000 грн., просила стягнути з відповідача на її користь на відшкодування моральної шкоди вказану суму.

Рішенням Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 27 листопада 2006 року, позов задоволено частково. Ухвалено стягнути з ТОВ "БВП "БудУКом" на користь ОСОБА_1. на відшкодування моральної шкоди 30 000 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено, стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "БВП "БудУКом" в бюджет місцевого самоврядування витрати по сплаті державного мита у розмірі 8 грн. 50 коп.

У обгрунтування касаційної скарги ТОВ "БВП "БудУКом" посилається на невідповідність висновків судів обставинам справи, неправильне застосування судами норм матеріального права та ставить питання про скасування судових рішень і передачу справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, суд виходив із того, що моральна шкода позивачці заподіяна з вини працівників підприємства при виконанні її чоловіком трудових обов'язків.

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Із матеріалів справи вбачається, що нещасний випадок з ОСОБА_2. стався 15 квітня 2004 року, з позовною заявою до суду ОСОБА_1. звернулася в травні 2006 року.

Діючим законодавством, яке передбачало відшкодування моральної шкоди у той час, були Закон України від 23 вересня 1999 року № 1105-XIV "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) (далі - Закон № 1105 (1105-14) ) та Закон України від 14 жовтня 1992 року " 2694-XII "Про охорону праці" (2694-12) , ст. 9 якого передбачено, що відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або у разі смерті працівника, здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків відповідно до Закону № 1105 (1105-14) .

Преамбулою Закону № 1105 (1105-14) установлено, що він визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві.

Оскільки нещасний випадок із чоловіком позивачки стався у квітні 2004 року, коли діяв Закон № 1105 (1105-14) , то питання відшкодування моральної шкоди повинно регулюватися саме цим Законом.

Разом з тим, указаний Закон не містить положень, якими б передбачалося відшкодування родичам працівника моральної шкоди в разі його смерті.

За таких обставин у суду першої інстанції не було підстав для задоволення позовних вимог і відшкодування моральної шкоди за рахунок підприємства, а в апеляційного суду - для висновку про законність рішення суду першої інстанції.

Ураховуючи, що судами при вирішенні спору неправильно застосовано норми матеріального права, судові рішення відповідно до ст. 341 ЦПК України підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "БудУКом" задовольнити частково.

Рішення Дружківського міського суду Донецької області від 5 вересня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Донецької області від 27 листопада 2006 року скасувати.

Ухвалити нове рішення, у задоволенні позову ОСОБА_1до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-виробниче підприємство "БудУКом", третя особа - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Дружківці Донецької області, про відшкодування моральної шкоди відмовити.

Рішення оскарженню не підлягає.