Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, за касаційними скаргами ОСОБА_4 на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 23 травня 2007 року та ОСОБА_5 на ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 9 листопада 2007 року,

У грудні 2006 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на житловий будинок АДРЕСА_1 з господарськими будівлями та спорудами.

Рішенням Кіцманського районного суду Чернівецької області від 26 січня 2007 року позов задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок та належні до нього господарські споруди. Зобов'язано Заставнівське районне бюро технічної інвентаризації зареєструвати вказані будівлі за позивачем.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ОСОБА_5, ОСОБА_4 оскаржили його в апеляційному порядку.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 23 травня 2007 року відмовлено в задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, а апеляційну скаргу залишено без розгляду.

Ухвалою апеляційного суду Чернівецької області від 9 листопада 2007 року ОСОБА_5 відмовлено в прийнятті апеляційної скарги.

У поданій касаційній скарзі ОСОБА_4 просить скасувати ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 23 травня 2007 року, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

ОСОБА_5 у касаційній скарзі просить скасувати ухвалу апеляційного суду Чернівецької області від 9 листопада 2007 року, мотивуючи свої вимоги неправильним застосуванням апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційні скарги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

У порушення цієї норми апеляційним судом при постановленні оскаржуваних ухвал не враховані доводи апеляційних скарг ОСОБА_4 (а.с. 52-55) та ОСОБА_5 (а.с. 90-92) про те, що оскаржуваним рішенням районного суду житловий будинок, який є предметом їхнього спадкування після смерті батьків, визнано власністю ОСОБА_1, тобто вирішено питання про їхні права шляхом визнання предмета спору неспадковим.

Апеляційний суд не забезпечив з'ясування наведених доводів апеляційних скарг і безпідставно їх відхилив, не виконавши вимог ст. ст. 308, 315 ЦПК України.

За таких обставин, які свідчать про те, що апеляційним судом неправильно застосовано процесуальний закон і це призвело до неправильного вирішення справи, ухвали апеляційного суду підлягають скасуванню з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України, з передачею справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись ст. 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційні скарги ОСОБА_4 та ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвали апеляційного суду Чернівецької області від 23 травня 2007 року та від 9 листопада 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.