ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
|
10 серпня 2017 року м. Київ К/800/21879/17
|
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Голяшкіна О.В.,
Смоковича М.І.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" до Міністерства юстиції України, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ханіна Анна Василівна, Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", Компанія "Канела Інвестмент Лтд", про визнання неправомірним наказу та зобов'язання вчинити дії,
в с т а н о в и л а:
У травні 2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" звернулося до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ханіна Анна Василівна, Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", Компанія "Канела Інвестмент Лтд", про визнання неправомірним наказу та зобов'язання вчинити дії, в якому, з урахуванням уточнень, просило:
- визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 26.04.2016 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від 19.04.2016 року з уточненнями до неї від 26.04.2016 року;
- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 05.05.2016 року № 1319/5, який прийнято на підставі висновку Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 26.04.2016 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від 19.04.2016 рок з уточненнями до неї від 26.04.2016 року.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року у задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" було відмовлено.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" було залишено без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року - без змін.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ", не погоджуючись з даними рішеннями, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить залишити касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами встановлено, що 19.04.2016 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" звернулось до Міністерства юстиції України зі скаргою про скасування ряду рішень та їх державну реєстрацію. Скарга була мотивована, тим, що єдиним законним засновником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" є Компанія "Феліндако ЛТД", яка з 30.01.2013 року втратила корпоративний і управлінський контроль над Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", в результаті чого всі реєстраційні дії щодо об'єкту нерухомості після 30.01.2013 року (включаючи первинну реєстрацію права власності з відкриттям розділу) були вчинені без належних волі та волевиявлення з боку Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", а тому відповідні рішення та записи державних реєстраторів та спеціальних суб'єктів підлягають скасуванню.
За результатами розгляду скарги Комісією з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації 26.04.2016 року було складено Висновок, згідно з яким рекомендовано частково задовольнити скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця".
На підставі Висновку від 26.04.2016 року, Міністерством юстиції України 05.05.2016 року прийнято Наказ "Про часткове задоволення скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від 19.04.2016 року з уточненнями до неї від 26.04.2016 року" № 1319/5, відповідно до якого скаргу задоволено частково та:
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 211393 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 року № 551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку за № 211431 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 року № 551406, прийнятого державним реєстратором прав па нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку за № 211448 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень віл 25.02.2013 року № 551406. прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головною управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за № 211466 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 року № 551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за № 211488 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 року № 551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за № 211500 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2013 року № 551406, прийнятого державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 27.02.2013 року № 609210, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Коломієць О.А.;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень віл 11.03.2013 року № 805182, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Синицею Т.В.;
- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2013 року № 961638, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.03.2013 року № 963239, прийняте приватним нотаріусом Ханіною А.В.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про право власності № 384770 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень віл 19.03.2013 року № 980838, прийнятого приватним нотаріусом Київською міського нотаріальною округу Ханіною А.В.;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2013 року № 1006015, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Пилипчуком В.А.;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2013 року № 1006833, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Хаустовим А.А.;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2013 року № 1008444, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Пилипчуком В.А.;
- скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2013 року № 1008801, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Хаустовим А.А.;
- скасовано запис Державною реєстру речових прав на нерухоме майно про іпотеку за № 402947 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2013 року № 1025271, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження за № 403313 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 20.03.2013 року № 1026099, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- скасовано запис Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про інше речове право № 409560 шляхом скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 21.03.2013 року № 1042135, прийнятого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно віл 23.03.2015 року № 20204719, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 25.03.2015 року № 20275155, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- скасовано рішення про внесення змін до запису Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 28.03.2015 року № 21659788, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В.;
- відмовлено в задоволенні скарги в частині закриття розділу Державного реєстру прав за № 13315680000.
Не погоджуючись з Висновком Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 26.04.2016 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від 19.04.2016 року з уточненнями до неї від 26.04.2016 року та наказом Міністерства юстиції України від 05.05.2016 року № 1319/5, Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" звернулося до суду з даним позовом.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовано Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15)
.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно із частиною 1 статті 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
Статтею 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.
Міністерство юстиції України розглядає скарги:
1) на рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав (крім випадків, коли таке право набуто на підставі рішення суду, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір);
2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.
Територіальні органи Міністерства юстиції України розглядають скарги:
1) на рішення (крім рішення про державну реєстрацію прав), дії або бездіяльність державного реєстратора;
2) на дії або бездіяльність суб'єктів державної реєстрації прав.
Територіальний орган Міністерства юстиції України розглядає скарги щодо державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації прав, які здійснюють діяльність у межах території, на якій діє відповідний територіальний орган.
За результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:
1) відмову у задоволенні скарги;
2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:
а) скасування рішення про державну реєстрацію прав;
б) скасування рішення про відмову в державній реєстрації прав та проведення державної реєстрації прав;
в) внесення змін до записів Державного реєстру прав та виправлення помилки, допущеної державним реєстратором;
г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав;
д) скасування акредитації суб'єкта державної реєстрації;
е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 року № 1128 (1128-2015-п)
затверджено Порядок розгляду скарг у сфері державної реєстрації.
Згідно із пунктами 2, 3, 4 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, для забезпечення розгляду скарг суб'єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (далі - комісія), положення та склад яких затверджуються Мін'юстом або відповідним територіальним органом.
Розгляд скарг здійснюється за заявою особи, яка вважає, що її права порушено, що подається виключно у письмовій формі та повинна містити обов'язкові відомості та документи, що долучаються до скарги, передбачені Законами, а також відомості про бажання скаржника та / або його представника взяти участь у розгляді відповідної скарги по суті та про один із способів, зазначених у пункті 10 цього Порядку, в який скаржник бажає отримати повідомлення про зазначений розгляд.
Розгляд скарг здійснюється у строки, встановлені Законом України "Про звернення громадян" (393/96-ВР)
з урахуванням особливостей, передбачених Законами, які обраховуються з моменту реєстрації її суб'єктом розгляду скарги.
Пунктами 8, 9, 10 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що під час розгляду скарги по суті комісія встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, зазначених у скарзі, та інші обставини, які мають значення для об'єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно чи Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, та у разі необхідності витребування документів, пояснень тощо у суб'єкта оскарження, і вирішує:
1) чи мало місце прийняття оскаржуваного рішення суб'єктом оскарження, чи мала місце оскаржувана дія або бездіяльність суб'єкта оскарження;
2) чи було оскаржуване рішення прийнято суб'єктом оскарження на законних підставах, чи здійснювалася дія або вчинялася бездіяльність суб'єктом оскарження на законних підставах;
3) чи належить задовольнити кожну з вимог скаржника або відмовити в їх задоволенні;
4) чи можливо поновити порушені права або законні інтереси скаржника іншим способом, ніж визначено ним у своїй скарзі (зокрема внесення шляхом виправлення технічних помилок у записах реєстрів взамін скасування рішення державного реєстратора);
5) які рішення підлягають скасуванню або які дії, що випливають з факту скасування рішення або з факту визнання оскаржуваних дій або бездіяльності протиправними, підлягають вчиненню.
Під час розгляду скарги по суті обов'язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб'єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб'єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.
Суб'єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:
1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);
2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін'юсту;
3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).
Відповідно до пункту 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб'єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов'язково приймаються комісією до розгляду.
Пунктом 12 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що за результатами розгляду скарги суб'єкт розгляду скарги на підставі висновків комісії приймає мотивоване рішення про задоволення скарги або про відмову в її задоволенні з підстав, передбачених Законами, у формі наказу.
Відповідно до пункту 14 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, висновок комісії, на підставі якого суб'єктом розгляду скарги приймається рішення про задоволення скарги, обов'язково містить інформацію про те, що:
1) рішення, дії або бездіяльність суб'єкта оскарження не відповідають законодавству у сфері державної реєстрації;
2) скарга підлягає задоволенню в повному обсязі чи частково (з обов'язковим зазначенням у якій частині) шляхом прийняття суб'єктом розгляду скарги рішень, передбачених пунктом 2 частини 6 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та пунктом 2 частини 6 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Пунктом 17 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації передбачено, що копії рішення, прийнятого за результатом розгляду скарги, засвідчені в установленому законодавством порядку, надсилаються скаржнику, суб'єкту оскарження, а також особам, які брали участь у розгляді скарги по суті, протягом трьох робочих днів з дня його прийняття.
Враховуючи, що про оскаржувані рішення та дії державних реєстраторів Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" дізналось 18.04.2016 року - після набрання чинності судовими рішеннями у справі № 910/13186/15, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що, Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" скаргу на вищезазначені рішення було подано в межах строку, встановленого частиною 3 статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Також не заслуговують на увагу твердження позивача про порушення відповідачем Порядку розгляду скарги щодо повідомлення його як заінтересованої особи про місце і час розгляду справи, оскільки Міністерство юстиції України листом від 25.04.2016 року № 5/№5/12127-033-16/19К повідомило Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", на що Товариство з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ", повідомленням від 26.04.2016 року № 11 просило відкласти розгляд скарги на іншу дату.
Як встановлено судом, рішенням господарського суду м. Києва від 16.09.2015 у справі № 910/13186/15, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2015 року та постановою Вищого господарського суду України від 16.03.2016 року:
- визнано недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформлене протоколом від 29.01.2013 року № 38, на підставі якого 100 % частки Компанії "Феліндако ЛТД" було відчужено на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф", а Компанію "Феліндако ЛТД" виключено зі складу учасників товариства;
- визнано недійсним договір купівлі-продажу корпоративних прав від 29.01.2013 року, укладений між Компанією "Феліндако ЛТД" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф";
- витребувано у ОСОБА_8 на користь Компанії "Феліндако ЛТД" частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "ТД "Дарниця" розміром 10 0% статутного капіталу товариства, що у грошовому виразі складає 119510,00 грн.;
- визнано недійсними рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", оформлені протоколом від 28.02.2013 року № 39, протоколом від 01.04.2013 року № 43 та зміни до установчих документів, державну реєстрацію яких проведено 30.01.2013 року, 06.03.2013 року, 05.04.2013 року, 08.04.2013 року, 27.08.2013 року.
Крім того, судовими рішеннями у справі № 910/13186/15 було встановлено, що передача частки Компанії "Феліндако ЛТД" у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" розміром 100 % на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Юридична фірма "Тріумф" відбулась без будь-яких доказів волевиявлення Компанії "Феліндако ЛТД" на відчуження власної частки.
Також, рішенням господарського суду м. Києва від 27.07.2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 06.12.2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2017 року, у справі № 910/10442/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" про визнання договору про задоволення вимог іпотекодержателя недійсним визнано недійсним договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ханіною А.В., зареєстрований в реєстрі за номером 2280.
Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
З Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 1000814891 від 06.04.2016 року вбачається, що 06.04.2016 року на підставі судового рішення були скасовані записи у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які були внесені щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", починаючи з 30.01.2013 року, що відновило корпоративний та управлінський контроль Компанії "Феліндако ЛТД" над Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця".
Крім того, відповідно до пунктів 11.3, 11.11.2.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" (в редакції від 06.04.2012 року) до компетенції загальних зборів учасників Товариства відносяться: прийняття рішення про укладання Товариством угод, що укладаються Товариством на суму, що перевищує 50000,00 грн.; без рішення Загальних зборів Учасників товариства Генеральний директор Товариства не має права: укладати будь-які угоди та вступати у будь-які інші правовідносини, пов'язані з відчуженням, закладанням майна Товариства у будь-який спосіб, або іншими діями з майном; укладати від імені Товариства кредитні (депозитні) угоди, договори застави, будь-яких інших договорів щодо відчуження в будь-який спосіб нерухомого майна Товариства, незалежно від суми таких угод та договорів; укладати від імені Товариства угоди, або здійснювати фінансові операції на суму, що перевищує 50000,00 грн. Будь-які рішення, прийняті Генеральним директором Товариства від імені Товариства з порушенням приписів пункту 11.11.2.1. цього статуту, є недійсними та не породжують для Товариства жодних юридичних наслідків.
Загальними зборами учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" 10.12.2012 року прийняте рішення, оформлене протоколом № 36/1, яким встановлено, що будь-які дії та операції щодо нерухомого майна, належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", включаючи, але не обмежуючись: подачею від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" будь-яких заяв, у тому числі заяв про державну реєстрацію будь-яких речових прав; отриманням: довідки-характеристики з БТІ (або іншого уповноваженого органу), дозволів, інших документів; укладанням та підписанням будь-яких угод та договорів; реєстрацією речових прав у відповідних органах БТІ та/або інших уповноважених реєстраційних органах, можуть вчинятися лише за умови прийняття відповідного попереднього рішення загальними зборами учасників ТОВ "Торговий дім "Дарниця" та надання загальними зборами учасників Товариства конкретно визначених повноважень виконавчому органу Товариства на вчинення таких дій та/або операцій.
Як встановлено судами, в ході розгляду скарги Комісією були виявлені порушення вимог законодавства при прийнятті рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо об'єкту нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, Харківське шосе, 144Б, які були зазначені у Висновку, а саме:
- записи № 211393, № 211448 (про іпотеку) та № 211466, № 211488, № 211500 (про обтяження) були вчинені з порушенням вимог пункту 6 Порядку використання даних Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та Державного реєстру обтяжень рухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012 року № 1844/5 (z2102-12)
. Державним реєстратором невірно було ідентифіковано об'єкт нерухомого майна, щодо якого відкрито розділ Державного реєстру прав, з об'єктами нерухомого майна, щодо яких були зареєстровані обтяження у реєстрах іпотеки та заборони відчуження;
- рішення № 609210 та № 805182 були прийняті з порушенням вимог пункту 2.9 розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011 року № 3502/5 (z1429-11)
, пункту 1 частини 2 статті 9, частини 4 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції від 01.01.2013 року). Державним реєстратором було внесено до запису Державного реєстру прав зміни щодо опису об'єкту обтяження, які не заявлялись до внесення;
- рішення № 961638, № 963239 були прийняті з порушенням вимог пунктів 2.1, 2.14.1 розділу ІІ Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Зміни до записів були внесені нотаріусом, який не проводив державну реєстрацію прав на відповідний об'єкт нерухомого майна;
- рішення № 980838, рішення № 1006015, № 1006833, № 1008444, № 1008801 та записи № 402947, № 403313, № 409560 (як похідні від рішення № 980838) були вчинені з порушенням пункту 56 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.10.2011 року № 1141 (1141-2011-п)
, статтей 92, 97, 203 Цивільного кодексу України. Зокрема, відсутня сканована копія, на підставі якого проводилась державна реєстрація; договір про задоволення вимог іпотекодержателя від 19.03.2013 року було укладено щодо неправомірно зміненого об'єкту обтяження (предмета іпотеки) та нелегітимними органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", тобто без дійсного волевиявлення юридичної особи;
- рішення № 1042135, № 20204719, № 20275155, № 21659788 були прийняті з порушенням частини 4 статті 4, частини 2 статті 9, частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції від 01.01.2013 року), а саме: державним реєстратором було зареєстроване похідне речове право за відсутності державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна.
Враховуючи, що висновок Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації від 26.04.2016 року за результатами розгляду скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" від 19.04.2016 року з уточненнями до неї від 26.04.2016 року відповідає нормам чинного законодавства України, а Товариством з обмеженою відповідальністю "Буд-ВВВ" не надано належних доказів на спростовування висновків, зазначених в ньому, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов вірного висновку, відмовивши у задоволенні вимоги про визнання його протиправним та скасування.
Оскільки, Компанію "Феліндако ЛТД" було визнано єдиним законним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", у тому числі після 29.01.2013 року, усі без винятку угоди (правочини), реєстраційні дії та будь-які інші операції щодо належного Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" нерухомого майна, які вчинялись без згоди та волевиявлення Компанії "Феліндако ЛТД", не можна вважати законними, а тому Міністерство юстиції України наказом від 05.05.2016 року № 1319/5 правомірно скасувало оскаржені Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця" реєстраційні дії.
Також не заслуговує на увагу посилання позивача на ухвалу Вищого адміністративного суду України від 30.09.2017 року у справі № 826/8251/16 (К/800/36390/16), за змістом якої Вищий адміністративний суд України дотримався викладеної в статті 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" позиції про те, що Міністерство юстиції України не вправі розглядати скарги на рішення державних реєстраторів про реєстрацію прав, набутих на підставі судових рішень, а також коли щодо нерухомого майна наявний судовий спір, оскільки, як встановлено судом, жодне з оскаржуваних в межах даної справи рішень державних реєстраторів та спеціальних суб'єктів не було прийняте безпосередньо на підставі судового рішення, а тому у даному випадку Міністерство юстиції України мало належні повноваження на розгляд скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця".
За таких обставин, рішення судів першої та апеляційної інстанцій, є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, - 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 19.01.2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 07.06.2017 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БУД-ВВВ" до Міністерства юстиції України, треті особи - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Ханіна Анна Василівна, Публічне акціонерне товариство "БАНК ВОСТОК", Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОЗЗІ-ФУД", Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Дарниця", Компанія "Канела Інвестмент Лтд", про визнання неправомірним наказу та зобов'язання вчинити дії - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
|
Судді:
|
О.Є. Донець
О.В. Голяшкін
М.І. Смокович
|