УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2 липня 2008 року
м. Київ
( Додатково див. ухвалу Апеляційного суду Житомирської області (rs360570) )
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого
Патрюка М.В.,
суддів:
Барсукової В.М.,
Лященко Н.П.,
Жайворонок Т.Є.,
Прокопчука Ю.В.,-
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-рекламне агентство (далі - ТОВ ІРА ) "ІРА" до ОСОБА_1 про визнання дійсною угоди оренди автомобіля та стягнення коштів, за касаційною скаргою ТОВ ІРА "ІРА" на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2006 року,
в с т а н о в и л а :
У березні 2005 року ТОВ ІРА "ІРА" пред'явило в суді позов до ОСОБА_1 про стягнення коштів.
Зазначаючи, що 26 червня 2004 року між ТОВ ІРА "ІРА" і ОСОБА_1 було укладено угоду про надання інформаційно-рекламних послуг, відповідно до якої Агенство (ТОВ ІРА "ІРА" ) зобов'язалося надати Перевізнику (ОСОБА_1) інформаційні та рекламні послуги, а Перевізник зобов'язався прийняти послуги та вносити оплату за них у касу Перевізника.
З липня 2004 року між сторонами, ТОВ ІРА "ІРА" та ОСОБА_1 - у письмовій формі було укладено договір оренди автомобіля, за умовами якого ОСОБА_1 в оренду було передано автомобіль ЗАЗ-110308, номерний знак 01532 ВА, 2004 року випуску, без права викупу для перевезення пасажирів та ручного багажу.
28 вересня 2004 року ОСОБА_1, рухаючись на зазначеному автомобілі вулицею Старий Бульвар у місті Житомирі, скоїв ДТП, унаслідок якої автомобіль зазнав механічних пошкоджень. ТОВ ІРА "ІРА" провело відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого становить 527 грн. 60 коп.
Посилаючись на зазначені обставини, ТОВ ІРА "ІРА" просив стягнути з відповідача 527 грн. 60 коп. матеріальної шкоди та 1 567 грн. 28 коп. заборгованості за надання інформаційно-рекламних послуг з урахуванням пені.
У подальшому позивач уточнив та доповнив позовні вимоги. Посилаючись на те, що договір оренди від 3 липня 2004 року не був нотаріально посвідчений, позивач просив із підстав ст. 220 ЦК України визнати його дійсним. Крім того, просив стягнути з відповідача вартість відновлювального ремонту автомобіля в розмірі 152 грн., вартість автозапчастин у сумі 308 грн., 190 грн. 40 коп. заборгованості за надання інформаційно-рекламних послуг та 5% пені за несвоєчасну сплату коштів у розмірі 1 378 грн. 88 коп., судові витрати.
Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2006 року, у задоволенні позову ТОВ ІРА "ІРА" відмовлено.
У касаційній скарзі позивач просить скасувати постановлені судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, і ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ ІРА "ІРА", суд першої інстанції виходив із того, що позивачем не доведено, що з боку відповідача мало місце ухилення від нотаріального посвідчення угоди оренди автомобіля, а тому договір оренди автомобіля від 3 липня 2004 року є нікчемним, таким чином позивач не має права на відшкодування збитків.
Проте такі висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи та вимогах закону.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна зі сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Як установлено судом і вбачається з матеріалів справи, 3 липня 2004 року між сторонами в письмовій формі було укладено договір оренди автомобіля, за умовами якого ОСОБА_1 було передано в оренду автомобіль ЗАЗ-110308, номерний знак 01532 ВА, 2004 року випуску (а.с. 10-11)
ОСОБА_1 прийняв указаний автомобіль згідно з актом приймання-передачі транспортного засобу від 3 липня 2004 року.
Відповідно до угоди про оренду та про повну матеріальну відповідальність орендаря транспортного засобу й майна ТОВ ІРА "ІРА" від 3 липня 2004 року ОСОБА_1 взяв на себе обов'язки про повну матеріальну відповідальність і збереження орендованого автомобіля.
28 вересня 2004 року ОСОБА_1, рухаючись на зазначеному автомобілі вулецею Старий Бульвар у місті Житомирі, скоїв ДТП, унаслідок якої автомобіль зазнав механічних пошкоджень. ТОВ ІРА "ІРА" провело відновлювальний ремонт автомобіля, вартість якого становить 527 грн. 60 коп.
Відповідно до ч. 2 ст. 216 ЦК України, якщо у зв'язку з вчиненням недійсного правочину другій стороні завдано збитків, вони підлягають відшкодуванню винною особою.
Проте ці вимоги закону залишились поза увагою суду.
Крім того, позивач наголошував і на тому, що йому завдані збитки неналежним виконанням ОСОБА_1 договору про надання інформаційно-рекламних послуг. Проте всупереч вимогам ст. ст. 212, 213 ЦПК України рішення суду взагалі не містить висновків щодо вимог позивача в цій частині.
Вирішуючи спір, суд у порушення ст. ст. 212, 213, 214, 215 ЦПК України не встановив характер правовідносин, що виникли між сторонами, норми права, якими вони регулюються, та не дав належної правової оцінки зібраним доказам.
Указані порушення закону залишились поза увагою суду апеляційної інстанції.
З огляду на викладене судові рішення не можна визнати законними та обґрунтованими й вони підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю інформаційно-рекламне агентство "ІРА" задовольнити частково.
Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 25 вересня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 30 листопада 2006 року скасувати.
Справу направити на новий розгляд у суд першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий
М.В. Патрюк
Судді:
В.М. Барсукова
Т.Є. Жайворонок
Н.П. Лященко
Ю.В. Прокопчук