Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Головуючого - Яреми А.Г.,

Суддів: Мазурка В.А., Охрімчук Л.І.,

Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л.,

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до державного підприємства (далі - ДП) "Орджонікідзевугілля", відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Єнакієве про встановлення факту нещасного випадку на виробництві та складення акту форми Н-1,

У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на те, що з січня 2006 року він працював кріпильником на шахті "Вуглегірська" ДП "Орджонікідзевугілля", 14 листопада 2006 року на дільниці № 132 сталася аварія на витяжці метало-арочного кріплення в зв'язку з викидом газу метану; в результаті такої аварії загинуло троє працівників дільниці № 132, а він, працюючи у складі бригади на дільниці № 137, отруївся газом, протягом п'яти днів перебував у відпустці, в подальшому його стан здоров'я погіршився і його було госпіталізовано, однак шахта відмовляється скласти акт форми Н-1, в зв'язку з чим лікарсько-експертна комісія не може встановити зв'язок захворювання, що виникло у нього, з впливом газу.

Позивач просив встановити факт нещасного випадку, що стався з ним на виробництві 14 листопада 2006 року, і зобов'язати шахту скласти акт форми Н-1.

Рішенням Єнакіївського міського суду від 10 серпня 2007 року позов задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 3 грудня 2007 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до пункту 7 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1112 (1112-2004-п) , розслідування проводиться у разі, зокрема, раптового погіршення стану здоров'я працівника або особи, яка забезпечує себе роботою самостійно, гострого професійного захворювання і гострого професійного та інших отруєнь, що призвели до втрати працівником працездатності на один робочий день чи більше або до необхідності переведення його на іншу (легшу) роботу не менш як на один робочий день (далі - нещасні випадки). До гострих професійних захворювань і гострих професійних отруєнь належать захворювання та отруєння, спричинені впливом небезпечних факторів, шкідливих речовин не більше ніж протягом однієї робочої зміни. Гострі професійні отруєння спричиняються в основному шкідливими речовинами гостроспрямованої дії.

Пунктом 8 цього Порядку передбачено, що у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт (уповноважена особа підприємства) зобов'язаний терміново організувати подання першої медичної допомоги потерпілому, забезпечити у разі необхідності його доставку до лікувально-профілактичного закладу.

Судом встановлено, що позивач 14 листопада 2006 року разом з ОСОБА_2 виконував роботи на вентиляційному штреку № 137 горизонту 580 метрів, на вентиляційному штреку № 132 цього ж горизонту стався викид метану, внаслідок чого троє працівників штреку № 132 загинули, після аварії за вказівкою гірничого майстра ОСОБА_1 та ОСОБА_2 були виведені на поверхню, під час їх руху до включення в саморятувальники концентрація метану перевищувала допустимі межі.

Також встановлено, що комісією з розслідування нещасного випадку шахти "Вуглегірська" погіршення стану здоров'я позивача не визнано таким, що виникло в результаті аварії на шахті 14 листопада 2006 року, й у складенні акта форми Н-1 ОСОБА_1 відмовлено; комісія не визнавала перебування ОСОБА_1 в середовищі з перевищенням допустимих меж концентрації метану й посилалася на те, що він не скаржився на погане самопочуття відразу після аварії й звернувся за медичною допомогою лише 23 листопада 2006 року.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що 14 листопада 2006 року з позивачем стався нещасний випадок на виробництві, за яким підлягає складенню акт форми Н-1, оскільки викид метану відбувся під час роботи бригад на одному горизонті, троє працівників загинуло, стан здоров'я позивача погіршився, концентрація метану в місці перебування ОСОБА_1 перевищувала допустимі межі й належних доказів протилежного шахтою не надано; крім того, суд визнав безпідставним посилання відповідача на відсутність скарг ОСОБА_1 на самопочуття безпосередньо після аварії, констатувавши, що в місці аварії та викиду газу перебували працівники шахти й керівник робіт був зобов'язаний вжити заходів для надання медичної допомоги потерпілим, а не обмежуватися прийняттям заяви про відсутність у них скарг на стан здоров'я.

При встановлені зазначених фактів судом не було порушено норми процесуального права, а при ухваленні рішення правильно застосовано норми матеріального права.

Апеляційний суд помилково скасував зазначене рішення, не навів достатніх мотивів, за якими він вважає невірними висновки суду першої інстанції, а відмовив у задоволенні позову з посиланням на те, що ОСОБА_1 не скаржився на погане самопочуття після аварії та відсутність даних про вплив газу на його здоров'я.

За таких обставин рішення апеляційного суду підлягає скасуванню із залишенням в силі рішення суду першої інстанції з підстав, передбачених статтею 339 ЦПК України.

Керуючись статтею 336 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Апеляційного суду Донецької області від 3 грудня 2007 року скасувати і залишити в силі рішення Єнакіївського міського суду від 10 серпня 2007 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.