Суддя Верховного Суду України Гуменюк В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 18 лютого 2008 року у справ за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою,

ОСОБА_1 звернувся із зазначеним позовом посилаючись на те, що згідно договору купівлі-продажу від 1 жовтня 2005 року він є власником 22/100 частини жилого будинку АДРЕСА_1 з відповідними надвірними будівлями, розташованими на земельній ділянці площею 714 кв.м. Співвласником спірного будинку є відповідач, якому належить 78/100 частини жилого будинку з відповідними надвірними будівлями. Земельна ділянка, на якій розташований зазначений будинок з надвірними будівлями не поділений, а тому між ними постійно виникають суперечки щодо користування земельною ділянкою. 22/100 частини спірного будинку йому було продано ОСОБА_3, яка отримала зазначену частину у спадщину після смерті матері - ОСОБА_4 Між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 був встановлений порядок користування земельною ділянкою у відповідності до часток кожного у спільній власності. Так як ОСОБА_4 згідно договору дарування з 1958 року належало 31,80 % жилого будинку, а ОСОБА_5 (батькові відповідача) належало 68,20 % жилого будинку. В період з 1994 року по 2002 рік відповідач за згодою ОСОБА_4 провів перебудову жилого будинку, внаслідок чого і змінилася частка співвласників будинку. Просив визначити порядок користування земельною ділянкою площею 714 кв.м., розташованою за адресою АДРЕСА_1, між ним та відповідачем, виділивши в його користування 31,80 % земельної ділянки, а ОСОБА_2 68,20 % земельної ділянки, а також стягнути з відповідача на його користь судові витрати.

ОСОБА_2 звернувся із зустрічним позовом посилаючись на те, що 27 листопада 2003 року виконавчим комітетом Славутської міської ради було прийняте рішення № 472 про видачу йому свідоцтва про право власності на спірний будинок, яким було посвідчено, що 78/100 частини будинку, загальною площею 81,6 кв.м. та хлів "Б", загальною площею 20 кв.м., який розташований в АДРЕСА_1 дійсно належить йому. 6 березня 2003 року виконавчий комітет прийняв рішення № 67 за заявою ОСОБА_4 про самовільну перебудову її частини будинку і узаконив за нею житлову площу 14,5 кв.м, загальну площу 22,5 кв.м. Після смерті ОСОБА_4 спадкоємцем зазначеної частини будинку стала її дочка ОСОБА_3 Проте, через не відповідність дійсних часток будинку їх документальному закріпленню нотаріус не змогла видати їй свідоцтво про право на спадщину. За рішенням суду від 11 квітня 2005 року за ОСОБА_3 було визнано право власності на 22/100 частини жилого будинку. Відповідно до договору купівлі-продажу спірного будинку від 21 жовтня 2005 року ОСОБА_3 продала, а ОСОБА_1 купив у власність 22/100 частини жилого будинку з відповідними надвірними будівлями, де зазначено, що будинок розташований на земельній ділянці площею 714 кв.м. Згідно довідки Славутського міського відділу земельних ресурсів від 11 жовтня 2005 року вбачається, що згідно з земельно-обліковою документацією йому належить земельна ділянка загальною площею 557 кв.м. Просив визначити порядок користування земельною ділянкою, закріпленою за будинком АДРЕСА_1, зокрема виділити йому в користування земельну ділянку площею 557 кв.м., що становить 78/100 частини жилого будинку, а ОСОБА_1 виділити в користування земельну ділянку площею 157 кв.м., що становить 22/100 частини жилого будинку відповідно плану земельної ділянки та визначених часток у будинку на підставі рішення виконавчого комітету Славутської міської ради № 286 від 23 серпня 1979 року, зареєстрованого за № 741 від 10 вересня 1979 року.

Рішенням Славутського міськрайонного суду від 11 грудня 2007 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.

Визначено порядок користування земельною ділянкою, що знаходиться в АДРЕСА_1. Виділено в користування співвласнику цього будинку ОСОБА_1 земельну ділянку 0,0150 га, а ОСОБА_2 0,0534 га, провівши лінію поділу земельної ділянки згідно плану за висновком експерта № 4-117 будівельно-технічної експертизи від 14 листопада 2007 року за четвертим варіантом. Встановлено земельний сервітут для обслуговування і ремонту існуючі каналізації ОСОБА_2, що знаходиться на земельній ділянці ОСОБА_1

Рішенням апеляційного суду Хмельницької області від 18 лютого 2008 року рішення Славутського міськрайонного суду Хмельницької області від 11 грудня 2007 року змінено. Стягнуто з ОСОБА_2 н користь ОСОБА_1 550 грн. витрати за проведення експертизи. В решті рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі рішення судів та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

У відкритті касаційного провадження слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

Касаційна скарга необґрунтована. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Передбачених законом підстав неправильного застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права не встановлено.

Керуючись пунктом 5 частини 3, частинами 4, 5 статті 328 ЦПК України,

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою, за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання порядку володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.