Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання угод недійсними, визнання права власності та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні квартирою та виселення,

ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом посилаючись на те, що квартира АДРЕСА_1 належала ОСОБА_5 та його сину ОСОБА_6 в рівних частках згідно свідоцтва про право власності на житло від 11 серпня 2000 року. ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 12 жовтня 2000 року придбав спірну квартиру у ОСОБА_6 та ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_5 На підставі договору купівлі-продажу від 12 грудня 2000 року ОСОБА_3 продав спірну квартиру ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 помер. ОСОБА_5, після смерті сина ОСОБА_6, фактично прийняв спадщину, але свідоцтво про право на спадщину за законом не отримав. ОСОБА_5 29 травня 2003 року склав заповіт на все своє майно на позивачку ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер. Позивачка ОСОБА_1 прийняла спадкове майно, а саме спірну квартиру, відповідно до заповіту. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила задовольнити її позовні вимоги та визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12 жовтня 2000 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_6, ОСОБА_4, яка діяла від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_3; визнати недійсним договір купівлі-продажу від 12 грудня 2000 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2; визнати право власності за ОСОБА_5 на частину квартири у порядку спадкування за законом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6; визнати право власності на квартиру за ОСОБА_1 у порядку спадкування за заповітом після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5

ОСОБА_2 звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення. Свої вимоги обґрунтовувала тим, що вона є власницею квартири АДРЕСА_1, яку придбала у встановленому законом порядку, а ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі і не бажає добровільно з неї виселятися.

Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2007 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Зустрічний позов задоволено. Зобов'язано ОСОБА_1 не чинити перешкод ОСОБА_2 у користуванні та розпорядженні квартирою АДРЕСА_1. Виселено ОСОБА_1 з членами її сім'ї з квартири АДРЕСА_1.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 4 грудня 2007 року рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2007 року змінено. Виселено ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_1. В іншій частині рішення суду залишено без змін.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно вимог частини 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

За правилами статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи скарги висновків суду не спростовують. Підстав для їх скасування не встановлено.

Керуючись статтями 332, 345 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Одеси від 10 серпня 2007 року та рішення апеляційного суду Одеської області від 4 грудня 2007 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.