Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд" про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

У березні 2007 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд" (далі - ВАТ "Промжитлосільбуд") про стягнення заборгованості по заробітній платі, середньомісячного заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди.

Зазначав, що він з 31 серпня 1964 року працював на різних посадах у ВАТ "Промжитлосільбуд".

Наказом від 5 вересня 2006 року № 25-к він був звільнений з посади заступника голови на підставі ст. 38 КЗпП України у зв'язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю і умов трудового договору.

Посилаючись на те, що з 1999 року по день звільнення йому нараховувалася заробітна плата у меншому розмірі ніж та, що була встановлена галузевими угодами між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємства та профспілкою працівників аграрного комплексу України, у зв'язку з чим виникла заборгованість по заробітній платі, просив стягнути на його користь 29 044 грн. різниці у невиплаченій заробітній платі, вихідну допомогу з урахуванням індексу інфляції, 8 405 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку та 1 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2007 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково: стягнуто з ВАТ "Промжитлосільбуд" на його користь 29 044 грн. заборгованості по заробітній платі з урахуванням індексів інфляції, 8 705 грн. середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, 3 500 грн. на відшкодування моральної шкоди та 412 грн. 49 коп. судового збору на користь держави.

У касаційній скарзі ВАТ "Промжитлосільбуд" просить скасувати зазначені судові рішення, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції, з висновком якого погодився і апеляційний суд, виходив з того, що нарахування позивачеві заробітної плати проводилось відповідачем у розмірах, які є меншими за ті розмірі заробітної плати, які були встановлені галузевими угодами між Міністерством аграрної політики України, галузевими об'єднаннями підприємств та профспілкою працівників агропромислового комплексу України, у зв'язку з чим утворилась заборгованість по заробітній платі з січня 2000 року по вересень 2006 року у розмірі 15 937 грн.

Проте повністю погодитися з такими висновками не можна.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з ВАТ "Промжитлосільбуд", з 2000 року займав посаду заступника голови правління.

20 вересня 2006 року звільнений з роботи у зв'язку з невиконанням адміністрацією законодавства про працю і умов трудового договору за ст. 38 КЗпП України.

Відповідно до ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

У разі пропуску з поважних причин цього строку, згідно зі ст. 234 КЗпП України, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити його.

Судом встановлено, що трудовий спір виник з приводу розміру оплати праці, виплати вихідної допомоги.

З такими вимогами ОСОБА_1 звернувся до суду 16 березня 2007 року, тобто з пропуском строку, передбаченого ст. 233 КЗпП України.

Згідно з роз'ясненнями Пленуму Верховного Суду України, які містяться у п. 4 постанови від 6 листопада 1992 року № 9 (v0009700-92) "Про практику розгляду судами трудових спорів" якщо цей строк пропущено без поважних причин, у позові з цих підстав може бути відмовлено.

Вирішуючи спір, суд зазначених вимог закону не врахував, причин пропуску позивачем строку на звернення до суду не з'ясував.

Суд апеляційної інстанції не усунув зазначених порушень законодавства, на порушення вимог статей 303, 315 ЦПК України належним чином не перевірив доводів апеляційної скарги, в ухвалі не зазначив конкретних обставин і фактів, що спростовують такі доводи і залишив рішення суду першої інстанції без змін.

За таких обставин, ухвалені у справі судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції з підстав, передбачених ч. 2 ст. 338 ЦПК України.

Керуючись ст. 336 України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,

Касаційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Промжитлосільбуд" задовольнити.

Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 11 червня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Вінницької області від 18 вересня 2007 року скасувати, а справу передати на новий розгляд до суд першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.